Posted by on Лис 16, 2013 in Від автора | 0 comments

Намасте, Балакхілья дас. Я дуже радий бачити Вас тут. І дуже вдячний за те, що Ви люб’язно погодилися відповісти на наші запитання. Наші глядачі мають багато різноманітних питань. Я зачитаю їх пізніше. Якби Ви були ласкаві відповісти на них. А перш за все, я хотів би піднести Вам цю гірлянду на знак вдячності за Ваш приїзд.

Дуже дякую, Расала дас. Дякую. Намасте. Дуже приємно, що ви запросили мене сюди. І я дуже радий, що у наших глядачів є питання, на які вони хотіли б отримати відповідь.

Так. Я б хотів почати нашу розмову з першого питання. Перше питання, яке нам надіслали, звучить так: «Як я можу дізнатись про своє призначення в цьому земному житті?»

Так, це доречне запитання, тому що кожен має це земне життя і нам потрібно знати, як діяти. Ми вивчаємо ведичне знання і дізнаємось, що ми — духовні душі, ми не матеріальні тіла. І тому в нас є вічне призначення, вічна діяльність, яку нам потрібно виконувати в нинішньому житті. Багато людей думають: «Я посланий на цю Землю для певної мети, є певне матеріальне призначення, яке я повинен виконати».

Відповідно до карми, люди можуть мати схильності до певних видів діяльності, якими вони займатимуться. Це можуть бути вроджені здібності, інтереси тощо, які визначатимуть матеріальну діяльність людей. Але якщо ми розуміємо, що ми духовні душі, нам слід йти далі цих обмежень і цього впливу, оскільки наше вічне призначення — це розвиток духовних взаємин з Верховним Господом. І в цих взаєминах, які, в міру розвитку все більше грунтуються на любові, ми служимо Верховному Господу.

Таким чином, все, що ми робимо в цьому житті, має бути тим чи іншим чином пов’язане з нашим служінням Богу, зі спробами задовольнити Бога, виконати волю Бога тощо. І ми перебуваємо в матеріальних тілах, зараз ми в людській формі тіла, і знаходимось на цій планеті, що відома як Земля. І тому ми можемо пов’язати все, що ми робимо в житті, зі служінням Богу.

Щиро дякую. Наш наступний глядач запитує: «Чому ми не пам’ятаємо наші минулі життя? Я думаю, що пам’ять про минуле життя допомогла б нам уникнути, принаймні, деяких з наших помилок в теперішньому житті».

Ми забуваємо про те, що тут працює досконала система. Ми приймаємо, що Бог влаштував все так, як це повинно бути.  Дивовижно, в людській формі ми хочемо бути головними, тими, хто керує, хто встановлює правила і все влаштовує, ми постійно шукаємо помилки в плані Бога, в тому, як влаштовано Богом: «Ну, було б краще, якби я міг пам’ятати свої попередні життя! Я б не вчинив тих помилок, які зробив зараз!» Однак реальність така: ми багато чого вчимося, роблячи помилки в цьому житті, але ті ж самі помилки ми робимо знову і знову. Хто за все своє життя не зробив одну і ту ж помилку більше одного разу? Розумієте? Теоретично — так, мені варто вчитися на своїх помилках, а зробивши помилку, більше не повторювати її.  Але в реальності, ми повторюємо її знову, і знову, і знову. Так що, це не вирішило б нашу проблему.

Окрім того, є ще одна причина, через яку ми не пам’ятаємо наші попередні життя. Ми духовні душі, які прийшли з духовного світу в світ матеріальний з беспосередньою метою насолоджуватись незалежно від Бога. Ми хочемо бути головними, насолоджуватись, керувати, панувати. І матеріальний світ створений Верховним Господом для того, щоб надати нам місце для спроб втілити цю фантазію.

Реальність світу така: це не те місце, де ми, духовні душі, можемо насолоджуватися. Так що, для того, щоб ми могли отримати тут якесь щастя, якесь задоволення, ми повинні перебувати під впливом ілюзії. Ми повинні перебувати під покровом забуття того, хто ми, якою має бути наша справжня діяльність в житті, яке наше вічне становище тощо. Ми повинні забути це, якщо ми хочемо насолоджуватись і бути найголовнішими.

Насправді ж, цей світ — місце страждань, як Сам Верховний Господь стверджує в Бгаґавад-ґіті. Він каже, що всі планети, від найвищої і до найнижчої – місце страждань, місце народжень і смертей, що повторюються.Так влаштований цей світ. Це те, як воно є.

Але ми не хочемо, щоб це було так. Ми хочемо бачити цей світ місцем для своєї насолоди. І тому ми дуже швидко забуваємо біль. Дуже швидко.

Так що, переходячи з одного життя в інше, з одного тіла в інше, кожне нове народження ми починаємо з чистою пам’яттю. «Вау, — ми дивимось на світ крізь рожеві окуляри. — Здається, буде весело! Я чудово проведу тут час. Тут стільки можливостей для насолоди, стільки можливостей, де я можу бути головним, можу бути паном».

Це починається від народження. Це починається з того часу, коли ми немовлята, і триває все наше життя. Якби ми могли пам’ятати реальність свого попереднього життя чи незліченної кількості минулих життів, і всі страждання, народження, хвороби, старість, смерть, розбиті стосунки, труднощі, емоційний стрес, і все, що супроводжує життя кожного. Якби ми могли пам’ятати все це, нам було би дуже важко отримувати задоволення в цьому житті. Було б дуже важко зберігати оптимістичний погляд на життя.

Приклад: якщо у нас стається велика трагедія, найчастіше це руйнує настрій задоволення до кінця життя. Одного разу я зустрів жінку. Думаю, що на той момент їй було років 28. Коли їй було 5 років, вона бачила як вбили її батьків. І з того самого часу до моменту, коли ми з нею говорили, і їй було 28, вона страждала від цього. Їй було дуже важко радіти життю, бачити життя як: «Яке прекрасне місце!» У неї були всілякі розумові проблеми, психічні відхилення тощо. Страждання.

Що, якби ми могли пам’ятати все трагедії всіх наших минулих життів? Ми перебували б у повному хаосі.Тому влаштовано так: “Гаразд, хочеш насолоджуватись — тоді повинен бути в ілюзії, щоб повністю зберігати оптимістичний погляд на насолоду». І буде влаштовано так, що ти забудеш своє попереднє життя, і те, що було до нього, і те, що було ще раніше, тощо.

Є деякі, хто дійсно пам’ятає своє попереднє життя, і це завдає їм величезного неспокою. Вони насправді ніколи не думають, що це життя — їх справжнє життя. Вони продовжують пам’ятати своє минуле життя: “Ось хто я насправді. Я не той, ким є зараз. Я ще досі той, з мого попереднього життя”. І вони постійно з цим борються і намагаються жити двома життями одночасно.

Це не легко. Так що, ще раз: відсутність спогадів — це щоб допомогти нам насолоджуватись.

Що означає «Бог» або «Всевишній»?

Що означає «Бог» або «Всевишній»? Насправді, слово «Бог» це титул. Воно означає посаду, статус. Так само, як слово «цар» це титул, воно вказує на певну посаду або статус. Людина займає посаду царя, і його називають «царем». І в царстві він вважається найголовнішою людиною.

Таким же чином, Верховну Особу називають «Богом» і визнають найпершим і найголовнішим.

Він займає цю посаду. Але ці позначення мають на увазі особистість. Вони вказують на реальну особу. Цар це особа. Верховний Господь це особа. Таким чином, Верховний Господь це Верховна Особа. Ми з вами люди. індивідуум. Ви індивідууми. Верховний Господь теж індивідуум, але Він — Верховна Особа. Він найголовніший серед усіх. І тому найправильніше визначення особи, що займає це положення, це «Верховна Особа Бога». Верховний Бог, Найголовніший Бог, Генеральний Керівник, Головний Пан, Головний Той, Хто Насолоджується. Ми всі маленькі боги.

Ми всі володіємо тими ж якостями, що і Бог. Він керує. І у нас є деяка здатність керувати собою. Розумієте? Він насолоджується. І у нас є невелика здатність насолоджуватись, тощо. Таким чином, Він Верховний Бог, а ми маленькі боги. Але ми не рівні Йому. Ми займаємо певне положення стосовно Всевишнього.

Як в державі: є цар, і є багато підлеглих керівників різних установ. У них є їхні обов’язки, їхні здібності, повноваження, надані їм царем. Але всі вони знаходяться під владою і управлінням царя. Вони підпорядковуються царю. А ми вічно підпорядковані Верховній Особі, якого називають «Аді Пуруша». «Аді» означає «Перший», «Пуруша» – «Пан» або «Той, Хто насолоджується».

Три наступні питання про медитацію. «Якими є практичні результати медитації?»

Це залежить від медитації. Все медитації неоднакові. Існує багато різних видів медитації. Вони дають різні результати. Але ми практикуємо мантра-медитацію і навчаємо їй. І тому я відповім на це питання з позиції того, яка користь мантра-медитації. Які зміни відбудуться в людині, що практикує мантра-медитацію. Мантри це духовні звуки, трансцендентні звуки. Вони мають духовну силу, духовну міць. Тому вони здатні змінити нас, насправді очистити нас. Це очищення видаляє матеріальне забруднення з нашої свідомості, розуму і серця. Всі ті ілюзії, про які я згадував раніше: «Я Господь», «я найголовніший», «я особливий». Все це ілюзії, які потрібно усунути. Коли людина повторює мантри, ці ілюзії поступово зникають.

Ілюзія “я є матеріальним тілом” — дуже сильна ілюзія. Це ілюзія, під впливом якої ми всі діємо. Це неправда. Я не матеріальне тіло. Я особистість, яка перебуває в тілі. Мені необхідно зменшити і зрештою позбутись цієї ілюзії і замінити її істиною про те, хто я насправді. Завдяки повторенню мантр, це поступово починає відбуватися. Розпочинається процес істинного самоусвідомлення душі. Як побічний результат розум ставатиме спокійнішим, умиротворенішим. Всілякі тривоги, які я зараз, можливо, відчуваю, зменшаться і зрештою можуть зникнути. Мої бажання можуть змінитись, я зможу позбутися безлічі прив’язаностей і бажань, пов’язаних з чимось в цьому світі, що, насправді, не корисно для нас.

Я звільняюсь від цих перешкод, цього забруднення. І тому моє життя стає набагато легшим, багато труднощів зникають з нього. Всі результати тільки позитивні. У мантра-медитації немає нічого негативного. Ми бачимо це на прикладі безлічі людей. Безлічі. Ми самі це відчули і сподіваємося, що інші також зможуть це відчути, оскільки це дуже сприятливо як для самої людини, так і для тих, хто її оточує.

Наш наступний глядач запитує: «Яких змін можна очікувати після того, як людина почала регулярно повторювати мантри? Деякі люди бояться можливих негативних наслідків практики медитації.

По суті, я щойно відповів на це питання. Не потрібно боятись жодних негативних наслідків. Їх не буде, це неможливо. Ці мантри п’ятсот років тому приніс нам Сам Верховний Господь, Господь Ґауранґа. Він сказав: «Це найкраще з того, що ти можеш робити». Він дав їх нам, щоб допомогти, і це найкраща допомога. Бажаючи там тільки блага, Він хоче, щоб вони були в нашому житті, приносили нам користь. Хіба міг Сам Верховний Господь, самий люблячий Батько, який любить нас безумовно, дати нам процес, що завдасть шкоди, якихось негативних наслідків? Це неможливо. Ні, тільки позитивні результати. Не хвилюйтесь і не сумнівайтесь. Повторення цих мантр відповідно до настанов Верховного Господа і Його представників не має жодних негативних наслідків. І, звичайно, ці мантри слід повторювати в тому вигляді, в якому ми їх отримали.

Про що я повинен думати підчас повторення мантр? Як я можу відвернути свою увагу від сторонніх думок? Навколо відбувається стільки всього, і мій розум постійно думає про щось матеріальне.

Так, це правда. Розум кожної людини наповнений думками про матеріальне. Але коли ми починаємо займатися цією медитацією, повторюємо ці мантри, нам дається порада зосереджувати розум на звукові, звукові мантри. Розум повинен бути чимось зайнятий. Він повинен бути на щось спрямований. Тому ми уважно слухаємо звук, займаємо почуття слуху цим звуком. Ми зосереджуємо свій розум на звукові. Направляємо увагу на звук. І це займає наш розум.

Коли розум починає відволікатись, ви повертаєте його на звук. Пам’ятайте, що ви духовна душа, ви не розум. Тому, коли ви помічаєте, що розум на щось відволікається, думає про щось інше, ви повертаєте його на звук. Ви, духовна душа. І, діючи таким чином, ви, насправді, все більше і більше занурюєтесь в цей трансцендентний звук. Якщо ви не в змозі управляти своїм розумом в повній мірі, а насправді ніхто з нас цього не може, це дуже важко, не хвилюйтесь — мантри все одно виконують свою роботу.

Вони все одно дадуть результат, в них все одно є сила. Але що більше ми зможемо розвинути здатність нашого розуму зосереджуватися, то краще. Але не варто засмучуватись. Не засмучуйтесь, не облишайте це: «Ах, нічого не виходить! Я не можу зосередитися на цьому звукові!» Просто м’яко повертайте увагу свого розуму на звук, так, як можете, і коли можете. І не хвилюйтесь, мантри роблять свою роботу. Ви отримуєте величезну користь.

Чи правда, що якщо я буду промовляти мантру про себе, це матиме більший ефект, ніж коли я вимовляю її вголос?

Ні, це не правда. Насправді все навпаки. Знову ж таки, ми слідуємо настановам Господа Ґауранґі. Ці настанови прийшли до нас через ланцюг досконалих вчителів, відомого як «ланцюг учнівської послідовності» або «парампара». Це стверджував і Сам Господь Ґауранґа, і великий святий Харідас Тхакур, який відомий як найвищий авторитет в повторенні святих імен. Господь Ґауранґа особисто проголосив це.

Обидва вони говорять нам, що найбільш ефективно і корисніше за все, як для самої людини, так і для тих, хто її оточує, вимовляти мантри вголос. І що більше людей збираються і співають мантри разом, то більше ефект. Знову ж таки, так влаштовано. Така система. Так що, ми не згідні з тим, що якщо ви повторюєте мантри про себе, то це більш ефективно. Ні, це не так.

Наступний глядач запитує: «Чи можна зробити духовний прогрес без повторення маха-мантри?»

Спочатку дозвольте мені додати дещо до останнього питання. Якого я не пам’ятаю… Гаразд, давайте перейдемо до наступного питання.

Попереднє питання був про повторення мантр вголос і про себе.

Так, я знаю, але …  А! Я згадав те, про що хотів сказати. Є ще один момент, що стосується різниці між повторенням мантр про себе і вголос. Коли ви повторюєте про себе, то більша ймовірність того, що ваш розум буде відволікатись. Ви сидите і повторюєте про себе, а розум просто стрибає від одного об’єкта до іншого, їм набагато важче керувати.

А коли ви вимовляєте мантру вголос і зосереджуєтесь на цьому зовнішньому звукові, це допомагає краще підпорядковувати і зосереджувати розум. Навіть якщо ви вимовляєте мантри вголос дуже тихо і помічаєте, що розум починає відволікатися, ви побачите, що якщо ви почнете вимовляти звук голосніше, ваш розум знову зосередиться на ньому. Як якщо ви хочете привернути чиюсь увагу і трохи підвищуєте голос: «Ей! Йди сюди!». Розумієте? Людина чує і підходить до вас.

Таким чином, коли ми повторюємо мантри вголос, це більшою мірою утримує нашу увагу. А яким було наступне питання?

«Чи можна зробити духовний прогрес без повторення мантр?»

Мантр чи маха-мантри?

Маха-мантри.

Звичайно можна. Духовний прогрес насправді означає, що ваша любов до Верховного Господа посилюється, стосунки з Ним стають ближчими. Ось що таке духовний прогрес. Це не щось невизначене. Ви не піднімаєтеся якимись сходами, чи щось подібне, про що може думати наш розум у зв’язку з духовним поступом.

Це зміцнення взаємостосунків між індивідуальною душею і Верховної Душею. І, як і в будь-яких стосунках, що більше ви слідуєте керівництву того, з ким ви намагаєтесь їх розвинути, що більше задоволення ви йому приносите, що більше ви виконуєте його волю тощо, то ближче стають взаємостосунки.

А що більше ми повстаємо проти нього, то далі ми від нього в цих взаємостосунках. Так що Сам Верховний Господь дав нам різні види діяльності, які приносять Йому задоволення і які, насправді, очищують нас, наближають нас до Нього. І перший з них — це повторення або оспівування мантр.

Взагалі-то, перше — це слухання. Перш за все ми слухаємо. Якщо ми просто слухатимемо про Господа, Його діяльність, Його розваги, Його світ тощо, це допоможе нам у духовному розвитку. Слухання. І повторення. Так, нам варто повторювати. Повторюйте і співайте мантри. Існує багато мантр.

А також нам варто оспівувати славу Господа. Ми чуємо про славу Господа в священних писаннях, з вуст духовного вчителя тощо, а потім ми повторюємо це, оспівуємо її. Це також дуже сприяє зміцненню наших відносин з Ним.

Але якщо мова йде про повторення мантр, то маха-мантра це найвища мантра. «Маха» означає «велика», а «мантра» — «те, що звільняє розум». Маха-мантра це головна мантра серед усіх мантр. І саме цю мантру Господь радить повторювати в Калі-югу — епоху, в яку ми живемо зараз.

Таким чином, нам, звичайно ж, слід повторювати маха-мантру, якщо ми вирішимо зайнятися мантра-медитацією. Зауважте, я сказав: «Якщо ми вирішимо зайнятися мантра-медитацією». Ніхто не може нікого змусити щось робити.

Але Господь Ґауранґа радив повторювати в Калі-югу саме цю мантру. Саме її Він Сам повторював, і саме їй навчав інших людей. І оскільки ми слідуємо стопами Господа Ґауранґі, то цілком природно, що ми повторюємо маха-мантру. Цілком природно.

Але, знову ж таки, якщо у когось є якесь неприйняття цієї мантри, якщо з якоїсь причини він вважає, що не може повторювати цю мантру, то він може повторювати інші мантри, дані Господом Ґауранґою, такі як Харібол Нітай-Ґаур, або Ґауранґа Нітай-Ґаур, або Ґопала Ґовинда Рама Мадана-Мохана.

Це чудові мантри. Але маха-мантра це найголовніша мантра серед усіх мантр.

Чи можу я використовувати ці мантри, якщо я займаюсь іншими процесами йоги?

Так, звичайно. Багато людей займаються різними практиками йоги. Головний вид діяльності «сучасного йога» це хатха-йога. Чому? Тому що нас більше цікавить наше тіло, ніж духовна чистота душі. Тому хатха-йога дуже популярна у всьому світі. Вона надзвичайно корисна для тіла, а також в якійсь мірі допомагає керувати розумом, покращує здоров’я, тощо.

Але це не означає, що ви не можете повторювати мантри. Або, можливо, ви займаєтесь іншим видом йоги, використовуєте ще якісь процеси і техніки. Але ви все одно можете повторювати або співати мантри. Мантри очищують незалежно від того, хто і де їх вимовляє.

Таким чином, звичайно ж, немає ніяких обмежень: «Раз ви займаєтеся якимось іншим видом йоги, то вам не можна повторювати ці мантри». Ні, кожен може повторювати ці мантри. Не має значення, чим ви займаєтесь.

Що ви можете сказати про звук «Ом»?

Звук «Ом» — це трансцендентний звук. Ця мантра дуже популярна в тих системах йоги, які, в свою чергу, користуються великою популярністю в сучасному світі. І ті, хто володіє справжнім розумінням і дуже ясним баченням, знають, що в звуці «Ом» присутня Cама Верховна Особа. і що маха-мантра і мантра Ом — це одне і те ж.

Однак нас — тих, хто розвиває особисті взаємини з Верховною Особою Бога, найчастіше більше приваблюють особисті імена Бога, такі як Крішна, Рама, Ґовінда, Ґопала, Ґауранґа, Чайтанья — імена особистості. Вони нагадують нам про особу. Вони нагадують нам про Верховну Особу. Це нас приваблює. Це те, що нам подобається. І це також те, що нам радять наші авторитети.

Однак цей звук (Пранава або Омкара) зустрічається в різних ведичних мантрах. І в нас також є різні мантри, які ми регулярно повторюємо і які включають в себе мантру Ом: Ом Намо Бгаґавате Васудевая або Нама Ом Вішну тощо.

Того, хто або, краще сказати, йога, що практикує, трансценденталіста, який не приймає того, що вища Абсолютна Істина це Особистість, дуже приваблює звук Ом, тому що Ом не викликає в розумі асоціації з особою. Це щось на зразок пустоти або енергії, або всепроникної звукової вібрації тощо. Кажуть, що звук Ом це звук всесвіту тощо. Він дуже привабливий для тих, кого ми називаємо імперсоналістами, людей, що розглядають вищу Абсолютну Істину не як Особу, а як безособову силу, чи світло, чи пустоту і т.п. Вони використовують цю мантру Ом досить широко, тому що їм, насправді, не хочеться повторювати імена Верховної Особи Бога, такі як Крішна або Рама, наприклад. Не дуже хочеться. А ось Ом — о, він відкриває для них безмежні можливості: вічний і т.д. і т.п. Тому він дуже привабливий для імперсоналістів.

Можна сказати «Привіт!», а можна «Харібол!» – в чому різниця?

У чому різниця між словами «Привіт» і «Харібол»? Величезна різниця. «Привіт», «Доброго дня» і т.п. це матеріальні звуки. Ви зустрічаєте когось і говорите «Привіт!» Це приємно, це по-дружньому, це привітно. Але це матеріальний звук. А коли ви зустрічаєте його і говорите «Харібол!», це зовсім інше. Тепер він чує трансцендентний звук, і, як духовна душа, отримує духовну користь. Тобто ви, насправді, допомогли йому духовно.

Тоді як, сказавши «Привіт!», духовно ви йому ніяк не допомогли. Знову ж таки, наскільки можливо, ми намагаємося діяти на духовному рівні, щоб допомогти людям духовно. Якщо я можу привітати когось, сказавши «Харібол!», і таким чином допомогти йому духовно, то я це зроблю. А якщо я скажу «Привіт!», то почую у відповідь: «О, привіт! Як справи?” але я, насправді, не допомагаю йому духовно. Таким чином, сказавши «Харібол!», я зможу принести цій людині набагато більше користі.

Наступне питання таке: «Як моя повсякденна діяльність може стати частиною мого духовного життя?»

Про це говорить наука бгакті-йоги. Як зробити все, чим ми займаємось в житті, частиною нашого духовного життя. А духовне життя це життя в служінні Богу. І в нашому процесі бгакті-йоги ми вчимося цьому мистецтву — жити так, щоб те, що здається звичайною матеріальної діяльністю, насправді було духовним. Це велика наука.

Я повинен дбати про своє тіло, і це передбачає дуже багато всього. Я повинен слідкувати за його чистотою, я повинен доглядати за зубами, я повинен виконувати фізичні вправи, я повинен підтримувати тіло в хорошій фізичній формі, я повинен одягати його, робити все, що необхідно для підтримки тіла.

Але якщо я використовую своє тіло в служінні Богу, то це стає частиною мого служіння. І, звісно ж, харчування має велике значення. Їжа, пиття. Все це, звичайно ж, необхідно. Якщо ви не будете їсти і пити, то ви не протримаєтесь в своєму тілі занадто довго. Таким чином, в науці бгакті-йоги ми вчимося тому, як пропонувати всю їжу, якою ми забезпечуємо наше тіло. Ми пропонуємо її Богу перед тим, як їсти.

Вегетаріанську їжу, до речі кажучи. Ніякого м’яса, риби, яєць. Бог каже: «Пропонуй свою їжу Мені». Але Він не приймає м’ясо, рибу і яйця. Тому людина, яка слідує побажанням і настановам Бога в істинно духовному сенсі, неодмінно буде вегетаріанцем. Відданий Бога обов’язково вегетаріанець.

Цим він приносить велику користь своєму здоров’ю, навколишньому середовищу, економіці — з життям відданого Верховного Господа, звичайно ж, пов’язана вся та чимала користь, яку приносить людина, що перейшла на вегетаріанство, оскільки відданий робить це як підношення Богові.

Тобто, фактично, це стосується всього. Наша робота.Щоб підтримувати своє існування, кожен повинен працювати. Це невід’ємна частина матеріального життя. У Бгаґавад-ґіті Господь Крішна говорить: «Кожен повинен працювати». Кожен повинен працювати. Так влаштовано.

Але той, що займається практикою бгакті-йоги розуміє, як він може перетворити свою роботу в служіння Богу, і вчиться цьому. Таким чином, плоди його праці він використовує ці плоди в служінні Богу. У більшості випадків плід праці це зарплата. Ви отримуєте зарплату і використовуєте стільки, скільки потрібно, для підтримки свого тіла, свого становища в цьому світі, своєї сім’ї, відповідно до вашої конкретної ситуації, яка вимагає тих чи інших витрат.

А також ви використовуєте частину цих грошей на безпосереднє служіння Богу. Тоді ваша робота стає частиною духовного життя. Все, чим ви займаєтесь, стає частиною духовного життя, і тому все ваше повсякденне життя стає причиною вашого духовного поступу. І ті, хто приходить до нас і вчиться цій науці, знають, як це робити. Це не важко. Зараз ви можете думати, що це важко і складно.

Але це не важко. Ваша свідомість змінюється, ви починаєте розуміти, як це робити. Ваш розум обуджується. Ви розумієте, за допомогою свого розуму ви починаєте бачити, як вам зробити те, це і це, щоб все це було частиною вашого духовного життя.

Наступне питання: «Як нам дізнатись про волю Всевишнього?»

Так, це важливо. Якщо нам кажуть: «Ви повинні виконувати волю Бога», то очевидний наступне питання: «Як мені дізнатися чого Він хоче від мене?» Він відкриває нам Свої бажання трьома основними способами. Перший — через ведичні священні писання. І коли я кажу «ведичні священні писання», я маю на увазі авторитетні ведичні священні писання, а не просто щось, на чому написано «Веди».

Є дуже багато так званих “ведичних” священних писань, які не є авторитетними. У них міститься різноманітна інформація, яка не є правдивою, оскільки вона зазнала змін і спотворень. Ми говоримо не про них. Ми говоримо про чисті справжні авторитетні писання, які передаються ланцюгом досконалих вчителів. Тому, коли я говорю про Веди, я маю на увазі саме такі писання.

І в ведичних писаннях, таких як Бгаґавад-ґіта або Шрімад-Бгаґаватам, чітко вказано, чого саме Бог від нас хоче. Дуже багато настанов, регулюючих принципів, дуже багато порад, що робити і чого не робити. Він хоче, щоб ми це робили.

Господь Ґауранґа прийшов і сказав нам: «Вам потрібно робити це». І нам слід робити те, що говорить Господь. Це те, чого Він від нас хоче. Духовний учитель спрямовує нас, дає нам керунок у нашому житті. Філософський, практичний — всілякий керунок. Це воля Бога. Це те, що Він хоче від нас.

Крім цього, в наших серцях перебуває експансія Бога, яку називають «Параматма» — «Господь в серці». І Він також скеровує нас. Він підтверджує істинність того, що ми дізнаємось з священного писання і чуємо від духовного вчителя. Він підтверджує: «Це правда. Тобі слід це робити. Тобі потрібно цьому слідувати».

Таким чином, якщо ми щирі в тому, щоб виконувати волю Бога, то нам буде нескладно дізнатись, чого Він від нас хоче. А якщо ми не хочемо знати волю Бога, то завжди будемо говорити: «Я не знаю, чого Він від мене хоче. Я не впевнений. Так, ви говорите це, але я не знаю». І ми будемо охоплені сумнівами, скептичні, нам не буде хотітися це робити і т.п. І тому у нас буде виправдання. Але якщо ми щирі, то ми знатимемо.

Інша людина запитує: «Чому душа прийшла в матеріальний світ з духовного світу?»

Так, це постійно запитують. Ми приходимо в матеріальний світ з духовного, тому що зробили велику помилку. Розумієте? Як я вже сказав, ми невід’ємні частки Верховної Душі, крихітні іскри Бога. Тому ми володіємо тими ж якостями, що і Сам Бог, але в невеликій кількості. Таким чином, нам притаманні всі якості Бога.

Бог — перший і найголовніший. І в нас теж є ця схильність бути першими. Він — Верховний, Хто Насолоджується. І у нас теж є ця схильність. Він Володар, Повелитель. Ми також це маємо, в невеликій кількості, тощо.

Також у нас є вічна свобода волі, дана нам Самим Господом. Вічна свобода волі. У нас також є крихітна незалежність, щоб намагатись здійснити цю волю. Якби у нас не було можливості намагатись її здійснити, то не було б сенсу говорити про те, що у нас є свобода волі.

Отже, у нас є трохи незалежності здійснювати свою свободу волі. І в певний момент, не намагайтеся зрозуміти або дізнатись, коли саме це сталося, це нерозумно, але в якийсь момент ми вирішили, що хочемо використовувати свою незалежність і бути першими, бути володарем, паном і тим, хто насолоджується.

В духовному світі у нас немає можливості здійснити це бажання, тому що там вже є перша і головна особа. В духовному світі це становище належить Богу і тільки Богу. Тому, щоб надати мені місце, куди я можу прийти і спробувати здійснити свої фантазії, Він створює матеріальний світ.

І ми приходимо в цей матеріальний світ з таким наміром: «Я збираюсь бути Паном». І це гра, в яку ми граємо, поки ми тут. Доки не усвідомимо: «Ця гра не призводить ні до чого хорошого. Я не Господь. Щось тут не так”. Тоді ми починаємо шукати відповіді на запитання про те, хто ми насправді і яке наше справжнє становище: «Що мені насправді слід робити в своєму житті?» І тоді Бог дає нам можливість зустріти це знання, за допомогою духовного вчителя, священних писань, тощо.

І ми починаємо заново осягати істину, відновлювати ці втрачені взаємини, починаємо виправлятись. І коли ми завершуємо цей процес, ми повертаємось в духовний світ.

І останнє запитання: «Більшість людей вважають, що будуть щасливі, якщо справдяться їхні найзаповітніші бажання. І в інтернеті та інших джерелах можна знайти безліч технік, що навчають, як ми можемо виконати свої матеріальні бажання. Це також передбачає деякі етапи медитації, зосередження, споглядання тощо. Як ви вважаєте, чи можливо здійснити наші бажання за допомогою медитації, концентрації і т.п.?»

Так, це частина великої ілюзії, що я буду щасливий, якщо зможу виконати всі свої бажання. Але реальність така: часто ми здійснюємо свої бажання, але це не робить нас щасливими. Світ сповнений людей, що здійснили дуже багато своїх бажань, досягли своїх цілей в житті, їх мрії втілились в реальність, але вони не стали щасливими. У всьому світі дуже поширене це оманливе переконання: «Якщо я виграю в лотерею, то буду щасливий».

Будь-яка лотерея в будь-якій країні приносить великий прибуток, тому що люди думають: «Якщо я куплю цей лотерейний квиток і на нього випаде найбільший виграш, я буду щасливим». І щоразу хтось виграє, але всі ці люди не стають щасливими.

Насправді, якщо ви подивитесь на історію тих людей, які виграли в лотерею, багато хто з них говорить, що краще б вони ніколи не вигравали. Їх життя стало гірше, ніж було до того. «Я дуже хотів виграти в лотерею. Я виграв і виконав безліч своїх бажань за допомогою цих грошей. Але я як і раніше нещасливий… »

Таким чином, це не спрацює, тому що ми духовні душі, ми не матеріальні  тіла. Матеріальні бажання, якими б сильними вони не були і як би вони не виконувались, не роблять душу щасливою. Чи можете ви здійснити ці бажання за допомогою медитації або якихось технік медитації або зосередження? Можливо, це вам чимось допоможе.

Існує безліч різних прийомів, за допомогою яких ви можете збільшувати свою силу, свою здатність отримувати бажане. З давніх часів світ був сповнений таких людей.

Всі оманливі володарі, царі, завойовники — всі ці люди застосовували свої техніки, щоб отримати бажане в своїх величезних царствах: безліч підданих, рабів, нічим не обмежене статеве життя тощо. Вони застосовували той чи інший вид медитації, ту чи іншу техніку. Вони отримували те, що хотіли, але не були щасливі. Їх усіх більше немає. Вони померли.

Тепер вони в якихось інших тілах і навіть не пам’ятають усіх своїх успіхів і того, ким вони були, і всієї тої насолоди, яку вони відчували, так званої насолоди. Це не веде ні до чого хорошого, розумієте? Це все ілюзія.

Ми не заохочуємо ні до чого подібного. Ми кажемо: «Не використовуйте цю медитацію, якій ми навчаємо, заради того, щоб досягти успіху в таких матеріальних “іграх”. Якщо ви займаєтеся цією медитацією і отримуєте якісь матеріальні результати, то так тому і бути. Але це не те, чого ми навчаємо.

Ми вчимо: «Робіть це і розвивайте любов до Бога». Ось що зробить вас щасливими. І якщо в процесі того, як ви це робите, поліпшується ваше здоров’я, або ваші стосунки з іншими, або ваше фінансове становище, то що? Що з того? Якщо це відбувається — чудово. Якщо не відбувається — чудово. Не має значення. Це ніяк не стосується вас і вашого духовного щастя.

Що б ви хотіли на прощання побажати нашим глядачам?

Я б хотів побажати нашим глядачам і всім людям всього найкращого в духовному житті. Нас хвилює матеріальний добробут людей: ми бажаємо вам здоров’я, ми бажаємо вам гармонії в житті, матеріального щастя.

Але більш за все ми бажаємо вам духовного щастя. Це найголовніше. Якщо у вас є духовне щастя, то ви будете щасливі. Якщо у вас є матеріальне щастя, то ви не будете по-справжньому щасливі. Ми бажаємо щастя всім. Якщо ви духовно здорові, то ви здорові.

Ваше тіло може не бути здоровим, але ви будете здорові. Духовне здоров’я це справжнє багатство. Отже, ми бажаємо вам успіхів у всіх ваших справах. Але пам’ятайте: ви можете зробити щось, що принесе вам дуже велику матеріальну вигоду, але зашкодить вам духовно.

Вам потрібно приймати це до уваги. А щось може принести вам духовну користь, але виявитись не найкращим варіантом з матеріальної точки зору. Це означає, що вам доведеться вибирати. Ви не зможете отримати і те і інше одночасно.

Це факт: ми не можемо отримати і те і інше одночасно. Але я можу вам сказати: справжній скарб, справжній безцінний дар, справжнє досягнення в житті — це духовне щастя. Ми дякуємо вам за те, що ви знайшли час вислухати відповіді на ці питання, які деякі з вас прислали.

Я знаю, що люди можуть задавати безліч питань. Але, насправді, рішення завжди одні й ті ж: розвивайте вашу любов до Бога, ростіть духовно. Присвячуйте свій час і сили духовному розвитку. І не витрачайте все своє життя на спроби досягти матеріальних цілей. Спасибі вам велике і Харібол!

Велике спасибі вам, Балакхілья дас. Сподіваюсь скоро побачити вас знову!

Велике спасибі за допомогу, Расала дас!

Намасте! Дякую!

Намасте і Харібол!