Posted by on Січ 22, 2017 in Любов, з точки зору Вед | 0 comments

Любов – це наймогутніша сила. Немає сили потужнішої, ніж любов. У священних писаннях говориться, що любов є настільки потужною силою, що вона контролює навіть Бога. Бог це Верховний Той, хто управляє, ніхто не може ним керувати, але, проте, Він перебуває під управлінням любові своїх відданих. Любов – це наймогутніша сила. І це чудово – бути під управлінням любові, це досконало, це абсолютно досконало.

Але коли ця любов перетворюється у хтивість, то ця хтивість містить у собі ту ж силу, що і любов, вона не втрачає свою силу. Вона втрачає свою здатність нас задовольняти, нас живити, нас наповнювати. І тепер вона має здатність нас знищити. Ось наскільки хтивість могутня. І якщо ми вважаємо, що ми можемо перемогти її, то ми знаходимося певною мірою в ілюзії через фальшиве его.

Але хтивість не може перемогти Верховного Господа. Тому, якщо я дозволяю Верховному Господу прийти в моє життя і очистити мене від фальшивого его, тоді не буде хтивості.

Пам’ятаєте, зелена пляшка? Ви прибираєте пляшку, і більше немає зеленого світла. Ви прибираєте фальшиве его, і немає більше хтивості. І тепер ми опинилися у найсприятливішому становищі, у цьому становищі чистої любові між нами та Крішною.

І тоді, коли ми бачимо своїх коханих, ми бачимо їх баченням любові, ми не бачимо їх як об’єкти для задоволення, а бачимо їх як є насправді: вони духовні душі, невід’ємні частинки Крішни, які дуже дорогі Крішні. І я маю можливість розвинути з ними стосунки як з духовними душами і допомогти їм також мати цю можливість любити і служити Крішні. І тепер я дбаю про них більше, ніж будь-коли. Я дбаю про них духовно, а не просто поверхово. Насправді дбаю. Тепер і назавжди. І я знаю, що їм потрібне. Я намагаюся дати їм те, що їм потрібне. Це не означає, що я не дбаю про їхні фізичні потреби через те, що я в такому становищі. Тому що далі я вважаю, що це необхідно, я дбаю про їхній добробут, щоб у них було що їсти, було де жити і так далі. І, мабуть, я роблю це краще, ніж будь-коли. Мене турбує їхнє здоров’я як ментальне, так і фізичне. Але мене дуже турбує і їхнє духовне благополуччя. Я їх люблю.

Навіть собаку – я люблю свого собаку. Я можу повторити ці мантри для свого собаки. Я дбаю про цю особу в тілі собаки. Я можу зробити багато чого, щоб допомогти їй. Щоб у неї, у цієї особи, був взаємообмін із Крішною.

І що відбувається? Те, що я вже не в центрі всього. Мене більше не переповнює те, що я хочу це і ти мені винен те і це. І починають проявлятися всі хороші якості.