І те саме з духовним життям. Є багато людей, які навчають так званої “ведичної істини”, але це теж все не одне й те ж, можу вам сказати. Тож ми перебуваємо в ланцюзі досконалих духовних вчителів. Ми – мається на увазі, це я і ті, хто дотримується цього вчення під нашим керівництвом. Ми перебуваємо в ланцюзі справжніх вчителів, де істина зберігається у її чистоті. І тому, коли ми приходимо до цього розуміння – ось те, що я спочатку хотів сказати, – ми можемо скористатися доброю порадою і піти у правильному напрямку і слідувати йому з упевненістю. І це те, коли життя стане набагато легшим. І це те, що дуже добре, тому що загалом життя дуже важке. Тож нам необхідне керівництво та необхідне розуміння – тоді нам стане легше, і ми не будемо робити стільки помилок.
І я думаю, що ми всі погодимося, що ми в житті зробили багато помилок. У той час, якби ми мали знання, ми могли б виключити багато з них. Так що це дуже важливо. І поступово ми зможемо побачити важливість цього дедалі більше, бо життя – це наше вічне існування. Ми повинні жити, у нас немає вибору.
Я пам’ятаю, одного разу я зустрівся з людиною. Коли я його зустрів, він дотримувався вчення, якого я також дотримуюся. І він сказав мені, що перед тим, як познайомитись із цим вченням, він був дуже розчарований у житті. Він був молодим, він не був старим. Коли він говорив про це, йому було 20 років із копійками. Це дуже розумна людина, але він був дуже розчарованим життям. І він сказав, що дійшов до такого моменту, що хотів уже все закінчити, просто вчинити самогубство, просто хотів піти з цієї ситуації. Тому що для деяких людей це стає єдиним рішенням, яке, як їм здається існує. А потім він зустрів нашого духовного вчителя, який розповів йому про його вічну природу і про те, що його план не спрацює.
Тому що ви не можете себе вбити, ви не можете це зробити. Все, що ви можете зробити – це зруйнувати своє тіло. Так що він сказав мені: “Я почав дотримуватися цього вчення не заради вічного життя, а всупереч вічному життю”. Іншими словами він зрозумів, що “у мене немає вибору, тому що я не можу покінчити з цим, і те, як у мене все виглядає зараз, очевидно, неприйнятно”. Тож таким був його досвід.
Зрештою, ми всі змушені пройти через певні ситуації для того, щоб прийти до того моменту, щоб ми були більш готові чути істину. На жаль, більшість людей у світі не готові слухати істину, вони не бажають її знати. І з такими людьми насправді неможливо говорити, бо їхні вуха закриті. Але мантри за допомогою своєї духовної сили справді можуть допомогти тим людям, чиї вуха закриті. Тому що вони працюють незалежно від того, чи ці люди приймають філософію, чи погоджуються з вченням і так далі. Тому це не залежить від того.
Якщо якимось чином, хоч би як це було, вони приходять у контакт з цим трансцендентним звуком – це насправді їх очищає духовно. І я багато разів бачив це: люди були зовсім проти, не просто не зацікавлені, а були категорично проти цього вчення. І вони повністю змінилися – вони почали слухати та почали розуміти: “Ого!” А потім почали слідувати цьому вченню.