Я читав статтю… Усі зараз уже знають, що соцмережі – це діяльність номер один у житті кожного. Люди “живуть” у соцмережах – така реальність. І вже доведено, що пристрасть до соціальних мереж сильніша, ніж до куріння та алкоголю. Вона сильна і лише збільшується, а не зменшується.
І більшість людей… Я не знаю, але я б сказав, що більшість, якщо у них є розум, погодяться, що пристрасть до сигарет та алкоголю – це погано, це недобре. Ви погодитеся з цим? Хтось не згоден? Навіть алкоголіки знають, що це недобре. Навіть ті, хто має цю пристрасть, розуміють, що це погано. Але якщо ви захочете знайти того, хто визнає, що пристрасть до соцмереж – це ще гірше, ви такого не знайдете. Це виглядає таким невинним і так доступно. Всі це роблять, а якщо ти не робиш, то ти дивний, з тобою щось не так.
Усі “сидять” там, і це завдає дуже великої ментальної шкоди. Це називається “ментальна хвороба” – це проблеми зі здоров’ям. Проблеми із ментальним здоров’ям. І які це проблеми? Депресія, занепокоєння, відчуття відсутності безпеки, почуття, що я собі не подобаюсь.
І це те, куди котиться світ у своєму пошуку щастя. Тому що ні в кого нічого не відбувається в житті насправді, говорячи з духовної точки зору. Життя людей настільки порожнє, їхнє єдине щастя, щоб хтось поставив їм “лайк” на їхній сторінці: “О, я йому подобаюсь!”.
Суспільство настільки зосереджено на “я”, “мені”, “моє”, “все навколо мене” і “все, що пов’язано зі мною”. Ось чому “селфі”. “Селф” означає “я”. Є камери, які можуть знімати і в тому, і в іншому напрямку, але в основному вони використовуються в напрямку “селфі”.
Але це не людське життя, це сумно. Духовна душа – це не матеріальне тіло. Як би ви не думали про своє тіло, наскільки воно не є прекрасним, це все одно не ви, і ви не робитеся красивішим, яким би гарним не було ваше тіло. Водій машини не обов’язково гарний, якщо машина гарна.
Ми не машина, і якою б щасливою та красивою не виглядала б машина, вона не робить нас щасливими. Душа за своєю природою красива, всі душі за своєю природою щасливі та красиві. Але коли ми покриваємо своє розуміння, покриваємо себе всіма цими ілюзіями, щастя покривається нещастям. Такою є реальність життя.
Система йоги – це істина життя, те, що називають Веда. Чому називається “ведичне знання”? “Веда” означає “істина”. І російською, ми вчора про це говорили, “веда” означає “знати”. Багато слів у російській мові походять із давнього санскриту.
Чому нам не цікаво знати істину? Ось питання. Чому б нам не піти далі цього провалля у житті, де ми зосереджені на собі? Ми маємо поставити собі це питання. Нам не потрібно ставити його іншим, нам потрібно спитати себе.
Ми намагаємось знайти щастя, але ми не можемо його досягти. Ми шукаємо рішення, бо насправді ми не щасливі. То чому б нам не прокинутися трохи і не спробувати інший підхід? По суті, всі вже пробували звичайні способи отримання щастя: алкоголь, сигарети, наркотики, вечірки, секс, шлюби, діти і так далі.
Але чому б нам не спробувати щось інше? – “Ой, ні, не турбуй мене”. Ми — духовна душа, нам потрібне духовне рішення, нам потрібне духовне щастя. Без цього ми ніколи не досягнемо мети – це неможливо, ви не зможете це зробити. І це те, чого нас навчають Веди та духовний учитель. Дуже ясно. Чи бачите, вони намагаються вивести нас з ілюзії і надихають нас, щоб ми перестали грати в гру, приречену на провал.
Коли ви у щось граєте, завжди є такий стан: а раптом ви виграєте? Навіть якщо ви програєте, то все одно: а раптом виграєте? Наприклад, для цього люди грають у лотерею, всі приблизно знають, що вони швидше за все програють, але думають: а раптом виграють? І, природно, є таке раціональне пояснення, що якщо ти не гратимеш, то ти ніколи не виграєш. Але в цій грі ви не можете виграти в такий спосіб щастя. Ніколи. Протягом усього життя, протягом мільйонів життів, протягом мільярда життів — ви не зможете виграти. І це те, чого нас намагаються навчити Веди та духовний учитель.
Ми всі хочемо бути переможцями, але ми всі граємо в таку гру, яку неможливо виграти. І вони (Веди та духовний вчитель) кажуть: “Ви можете виграти, але не в цій грі”. І та гра, яка дасть вам змогу виграти – це духовна гра. Це не гра, це спосіб життя. І це спосіб життя, керівництво до якого дають писання, і керівництво до якого дає духовний вчитель. Вони пояснюють гру життя, пояснюють правила, говорять нам, як у неї грати. І вони – тренери, вони допомагають нам пройти, і якщо ми йдемо кудись не туди, вони нас виправляють.