Описується чотири основні види страждань у житті, які є у всіх місцях, на всіх планетах матеріального світу: там є народження – це страждання; є хвороби – очевидно, це страждання; є старість – це теж страждання (що б ви про це не чули – це страждання); і є смерть – це не найприємніший досвід. Народження, хвороби, старість і смерть усюди у матеріальному творінні, включаючи райські планети. Так що навіть якщо ви досягнете своєї мети – потрапити на райські планети – там вас, як і раніше, чекає страждання. Крішна намагається нам дати знати про це. Він каже: “Не робіть це своєю метою, бо там ви будете так само нещасні. Так, там буде неймовірна райська насолода, задоволення для чуттів, але вони не виключають страждань”.
Але Крішна постійно описує і продовжує описувати, що є місце, де немає страждань. Це Його обитель, Його світ, духовний світ. Там немає матеріальної енергії, немає народження, немає хвороб, немає страждань, немає смерті — і це мета. Але для мудрого. Він не зацікавлений райськими насолодами. І, очевидно, він не зацікавлений тим способом життя, який веде до пекельних умов. Він бачить іншу мету. І це – духовний світ. І Крішна коротко говорить про це тут: “Але той, хто досяг Моєї обителі, о сину Кунті, вже ніколи не народиться тут”.
Коли ви досягаєте обителі Крішни, ви більше не приймаєте народжень тут. Звідки ми про це знаємо? Тому що Крішна так сказав. Я чув, як люди говорили мені більше одного разу… Ми говоримо про досконалість духовного світу, про те, що це наш справжній дім, і що в цьому полягає мета людської форми життя – повернутися до духовного світу. Жити життя таким чином, щоб, коли ми зустрінемося з неминучою смертю, ми змогли вирушити у духовний світ – наш справжній дім. У цьому є мета людського життя.
У будь-якому разі, вже було так, що люди чули це, а потім казали: “Ну а якщо я був у духовному світі спочатку, і ми там дійсно всі були, і прийшов у цей матеріальний світ, то хто сказав, що якщо я повернуся до духовного світу, то я знову не зроблю щось не так і не повернуся сюди?” Тобто така ідея: “Навіщо тоді взагалі турбуватися? Я намагатимусь робити все для того, щоб вирушити туди, а потім я знову прийду сюди. Навіщо тоді взагалі щось робити?” І це аргумент, який висувають люди, які не хочуть слідувати нічому з переліченого вище, – це їхнє виправдання.
Але та сама людина роками працюватиме, щоб накопичити грошей, щоб поїхати, я не знаю, на курорт на два тижні. Він купує квиток туди, він також купує квиток назад, знаючи, що він зможе пробути там лише два тижні. “Так, але це варте того, бо там буде так чудово”. А ми говоримо про те, що ти можеш вирушити у духовний світ, порівняно з яким курорт – ніщо. І ви турбуєтеся: “А раптом я прийду назад, навіщо тоді потрапляти туди?” Використовую ту ж саму логіку: навіщо вам їхати туди, якщо ви все одно збираєтеся повернутися назад? І ви вже заздалегідь знаєте про це, тому що у вас є квиток. Це просто люди, котрі не хочуть цього робити.
Але в будь-якому випадку справжня гарантія полягає в тому, що Крішна це говорить: “Але той, хто досяг Моєї вищої обителі, син Кунті, вже більше ніколи не народиться в матеріальному світі”. Це досконала вічна гарантія.