Питання: Чайтʼя-гуру, Ви його відчуваєте? У чому?
Відповідь: Ви відчуваєте присутність Господа. Як, наприклад, якщо ви любите когось, навіть якщо його немає з вами, ви відчуваєте його присутність у вашому житті. Звичайно, Верховний Господь дуже відрізняється від цього, але принцип той самий . І якщо людина стає абсолютно чистою у своїх взаєминах з Господом, вона бачить Його у своєму серці так само ясно, як ми бачимо один одного.
Питання: Духовна душа має свій дух, який прагне зв’язку з духом Всевишнього. Як здійснити цей зв’язок “дух душі – дух Всевишнього”?
Відповідь: Духовна душа не має духу. Духовна душа є дух. Це дві особи (духовна душа та Всевишній). Це не так, що дух має ще дух, який хоче зв’язатися з іншим духом… Що це таке? Не треба все ускладнювати. Тут жодного питання немає. Є дві особи, які можуть мати любовні взаємини: ми – духовна душа потребуємо когось любити. Це вічна потреба, вічна необхідність душі. Ми відчуваємо це, ми знаємо це, ми знаємо, що нам хтось потрібний.
Це не просто бажання – це потреба. Це – різні речі. Не так, що: “Я хочу. Насправді, мені не обов’язково потрібно”. Ні, мені необхідно. Тому що природний конституційний стан душі – це мати такі любовні взаємини з Верховним Господом. Це природний стан життя. Але в цьому світі ми не маємо розуміння таких взаємовідносин у їхньому активному стані, тому ми намагаємося замінити їх. Всі взаємини, які ми намагаємося розвинути, від яких ми залежні, до яких ми прив’язані – це все заміна, заміна справжнього. Те, що замінює, не є справжнім.
Так що процес бхакті-йоги насправді – це спосіб, як ми можемо завести справжні істинні стосунки. Це те, що приводить нас у наше природне конституційне становище.
Питання: Кажуть, що якщо перебувати “тут і зараз”, людина буде абсолютно щасливою, і не турбуватиметься ні про що. Як ви це розумієте?
Відповідь: Я розумію, що це нісенітниця. Весь час хтось щось каже, і що? Що Бог каже? Що Веди говорять? Що істинний досконалий духовний учитель каже? Ось те, що важливо, а не те, що хтось щось каже.
Питання: Що, якщо я не можу продертися через цей ліс життя? Що якщо я виняток і ніколи не був щасливий? Я відчуваю, що я невдаха і мені 24, а всі кажуть, що 15.
Відповідь: Ніхто не може продертися через цей ліс життя поодинці. Це такі щільні джунглі, через які ви ніколи не проберетеся самостійно. Нас мають провести, вивести. Веди описують це як океан страждання. Якщо ви знаходитесь посередині океану, яким би ви не були хорошим плавцем, ви ніколи не випливете. Єдина ваша можливість – якщо хтось прибуде та врятує вас. Тоді і тільки тоді ви зможете вибратися.
Тож, чи вважає людина, що вона може вибратися, чи вважає, що вона не може вибратися, вона все одно неспроможна вибратися самостійно. Але коли ці взаємини розвинені, Верховний Господь витягує нас і звільняє нас. Ніхто не може сам це зробити. Розумієте?
Ви пишете, що відчуваєте, що “я невдаха”. Деякі почувають себе переможцями. Але насправді і невдахи – невдахи, і переможці – також невдахи. У матеріальному світі немає переможців – усі невдахи. Просто переможці перебувають в ілюзії. Невдаха, принаймні, знає, що він невдаха. У цьому плані ви маєте рацію: ми всі невдахи доти, доки ми не будемо повʼязані з Верховним Господом, і тоді ми станемо справді переможцями. Тому непогано відчувати, що я безпорадний – це дуже добре. Але одна з великих перешкод на духовному шляху – це зарозумілість: “Я сильний, я великий, я у всеозброєнні, я все знаю, я все пам’ятаю, мені не потрібна нічия допомога” – це дуже погана ситуація. Зарозумілість – це величезний ворог.
Якщо ви відчуваєте, що ви невдаха, то ви добрий кандидат для того, щоб вам допомогли. Допомогти можна лише тому, хто хоче, аби йому допомогли. Неможливо допомогти тому, хто не хоче, аби йому допомагали. Якщо ви приймаєте цей процес, наскільки б це не було (але чим серйозніше і повністю, тим краще, звичайно), то ви відразу ж отримаєте допомогу. Допомога одразу дуже активно з’явиться у вашому житті. Тому що так само, як дитина звертається до матері, ми можемо звернутися до Верховного Господа і отримати одразу всю допомогу і весь захист. Тож не турбуйтеся. Гаразд?
Гарний вечір. Дякую. Харібол.