Але насправді немає потреби поклонятися напівбогам, тому що Крішна каже: “Коли ви поклоняєтеся Мені, всі напівбоги задоволені”. Я хочу прочитати вам пару моментів із Бхагавад-гіти, просто пару віршів у зв’язку з цим. Третій розділ, 10 текст. Йдеться про світобудову, про творіння. Нас вчили, я думаю, вас теж вчили, мене вчили, про еволюцію так: спочатку була маленька амеба, потім вона трохи підросла, побільшала і мутувала, несподівано розросталася все більше і більше, ставала все складнішою. І так все тривало, ускладнювалося, ставало більш просунутим, рівні свідомості ставали вищими. Все просувалося вище, вище, і нарешті вийшла мавпа. А з мавпи з’явилася людина – і ось ми тут. З того часу ніхто вже не бачив, щоб з мавпи… це сталося вже дуже давно, і з того часу вже ніхто такого не бачив. Але ми маємо в це вірити.
Проте Веди розповідають іншу історію. І всі писання розповідають іншу історію. Тут (в Бхагавад-гіті) у третьому розділі оповідає Господь Крішна. І Він каже: “На зорі творіння Господь, володар усіх істот, створив людей і напівбогів …” –і вже в момент творіння Господь одразу створює людей і напівбогів, – “…разом із жертвопринесеннями на честь Вішну і благословив їх, сказавши: “Будьте ж щасливі, проводячи це жертвопринесення, бо воно дарує вам усе бажане, щоб ви могли жити безбідно”…” Тобто з самого початку були люди, були напівбоги і були жертвопринесення – були правила про те, як треба діяти, щоб задовольняти напівбогів. І напівбоги – ті, хто постачає нам все необхідне в житті. Це жертвопринесення напівбогам необхідне.
11 текст: “Задоволені вашими жертвопринесеннями, напівбоги будуть задоволені і вами, і тоді завдяки такій взаємодії людей і напівбогів у світі запанує процвітання”. Ви приносите задоволення напівбогам, а вони приносять задоволення вам, посилаючи сонце, дощ, урожай і все необхідне для того, щоб було процвітання. Вони відповідають за це. Вони були наділені цією владою Самим Господом. Ви дбаєте про них, а вони дбають про вас. Це глобальна система. Таким чином можна мати процвітання, матеріальне процвітання.
Але сьогодні люди цього не роблять. Ще прочитаю 12 текст: “В нагороду за жертвопринесення напівбоги, яким підвладні всі блага цього світу, дарують вам все необхідне для життя. Але той, хто насолоджується цими благами, не приносячи їх у жертву напівбогам, безумовно, є злодієм”. Ви поклоняєтеся напівбогам – вони доставляють все необхідне: всюди панує пишнота, процвітання, життя легке. Ви цінуєте те, що вони роблять, і пропонуєте їм якісь дари, і тоді все відбувається саме собою.
Але зараз сучасна людина забирає все, що тільки може взяти. Вона нікому не поклоняється, вона просто забирає і утримує: “Я використовуватиму це для себе”. І тому у світі все стає мізернішим. У деяких частинах світу нестача води вже дуже велика. І йдеться про те, що зараз війни ведуться за нафту, а невдовзі йтимуть за воду. Бо без води жити неможливо. І відбувається стільки несприятливого: посухи, урагани, всілякі природні катаклізми, землетруси, повені – все, що робить життя для людини дуже важким. І ми говоримо: “Ну це через клімат”. Ми маємо свої матеріальні виправдання. Але насправді це через те, що напівбоги незадоволені. А чому вони мають бути задоволеними? Ми – злодії. Ми беремо те, що вони нам дають і нічого не віддаємо їм. Вони незадоволені, і ми страждаємо. Як населення Землі ми страждаємо.