Другий чинник – це матеріальні прив’язаності. Знову ж таки, це природа душі — бути прив’язаним. Ось чому ми так легко прив’язуємось. Деякі люди кажуть: “Можна бути абсолютно неприв’язаним”. Але це, знову ж таки, неправильно. Такі люди прив’язані до своєї неприв’язаності. Так, ми дуже швидко прив’язуємось. Дві ночі поспіль ви паркуєте машину на одному й тому ж місці, приходите третього вечора, хтось поставив туди машину: “Що ти робиш на моєму місці?” (Аудиторія сміється).
І звичайно, існують різні типи прив’язаностей. Ми можемо бути прив’язані до речей, до будинків, грошей, машин, слави, якогось майна. І це може бути дуже сильним. Але ми знаємо, що справді сильна прив’язаність — це прив’язаність до іншої особи.
Наприклад, у вас є новий автомобіль, він вам подобається – ви прив’язані. Якось повернувшись із роботи, ви бачите, що хтось украв вашу машину. Через цю прив’язаність ви розгнівані, ви розчаровані: “Моя машина”. Але це лише машина, можна купити ще одну. Якщо є страховка, вони заплатять за це. Але якщо ви прийшли додому і хтось вкрав вашу дружину – це вже інша справа. Звичайно, деякі люди можу сказати: “О, дякую”. (Аудиторія сміється). Я знаю одного старого чоловіка, він був таким. Він сказав: “Ти знаєш, я 55 років чекав, поки хтось відіб’є у мене дружину – цього так і не сталося”. Цього так і не сталося – він помер раніше. (Аудиторія сміється). Ось молодий солдат, він готується вирушити у дуже небезпечний бій, і він знає, що, можливо, він не повернеться. І останнє, що він робить, він дістає зображення своєї коханої, дивиться на нього, відчуває це прив’язаність, потім вирушає на бій і там гине. І це утримує його в колесі народження та смерті.
Ці прив’язаності, як якір, вони тримають нас у цьому світі. Це як мотузки, які прив’язують нас до цього колеса народження та смерті. Тож друге – це матеріальні прив’язаності.