І в когось може виникнути питання: “Реінкарнація – це добре чи це погано?” Ви поговорите з однією людиною, і він скаже: “О, це чудово. Я зможу повертатися знову і знову”. І це людина, яка зараз пожинає плоди хорошої карми. “Життя прекрасне!” Але поговоріть із людиною, яка зараз пожинає плоди поганої карми – у неї буде інша реакція.
Був один хлопець, який прочитав книгу нашого Духовного вчителя “Пояснення реінкарнації”. Йому дуже сподобалася ця книга, у ній все викладено так цілісно. І він узяв її додому і показав своїй матері: “Мамо, подивися, я хочу, щоб ти прочитала цю книгу”. Вона подивилася на назву “Пояснення реінкарнації” та відповіла: “О, ні, цю книгу я читати не буду. Якщо це правда, я не хочу про це знати.”
Але що це за реакція? Ми називаємо це “підхід страуса”. Страусу загрожує якась небезпека, він занурює голову в пісок: “О! Жодної небезпеки, все нормально, жодних проблем!” (Аудиторія сміється), але ми не вважаємо страуса найрозумнішим птахом. Тому, якщо це правда, у нас має бути бажання знати про це.
Правда у тому, що це – погано, незалежно від того, думаємо ми, що це — добре чи що це — погано. Реінкарнація – це проблема. І причина, через яку це є проблемою, у тому, що цей світ – це не наш дім. Матеріальний світ – це не наше місце. Наше місце – це духовний світ. Це наш відначальний дім. І з моменту, як ми опинилися в цьому матеріальному світі, почалися труднощі. Ми як риба поза водою. Риба – це водна істота. Природним домом для неї є вода. Як тільки ви витягуєте рибу з води, вона починає страждати, вона починає бовтатися і задихатися. І ви нічого не зможете вдіяти.
– Пані рибо, я хочу тобі допомогти. Підемо в кіно? Сьогодні показують “Щелепи”!
– ???
– Ходімо до ресторану? Є гарний рибний ресторан.
– ???
– Я знаю, підемо до магазину! Покупки — це те, що всіх змушує почуватися краще.
– ???
– А як щодо кавалерів? Ходімо на побачення з кавалером? (Аудиторія сміється)
У будь-якому випадку, суть у тому, що так ви не можете допомогти рибі. Але ви можете їй допомогти: відпустіть її назад у воду і проблему вирішено. І так само з нами.
Ми не зможемо вирішити свої проблеми доти, доки ми знаходимося в матеріальному світі, бо це — не наш дім. Але коли ми повернемося до духовного світу, який є нашою справжньою домівкою, всі проблеми будуть вирішені назавжди. Та якщо ми бачимо це як проблему і хочемо вирішити її, то нам потрібно змінити наш метод вирішення проблеми.
Припустимо, є якийсь хлопець, він чує про карму. Він починає дивитись на своє життя, як він живе. І він усвідомлює, що йому потрібно багато чого змінити: “Я створюю багато поганої карми”. І він замислюється все глибше і глибше, він розуміє: “Навіть те, що я їм, створює дуже багато поганої карми, що з цим робити?”. І він ще думає. І розуміє: “Ага! У мене є рішення – я стану вегетаріанцем. Я більше не їстиму цих корів, курей, свиней, бо коли їхні тіла вбивають, вони страждають. Я також поділяю відповідальність за це страждання, я отримую за це погану карму. Ні, я більше не робитиму цього”. Ми говоримо: “Дуже добре, це дуже сильно зменшить твою карму”. Це добре, але це ще не досить добре, тому що, навіть незважаючи на те, що ти вегетаріанець, тобі все одно доведеться вбити, тобі доведеться вбити моркву, тобі доведеться відрубати голову капусті. Думає ще: “Я знаю, я буду фрукторіанцем, буду їсти лише фрукти. Мені не потрібно буде вбивати дерево для цього”. І всі ці роздуми спричиняють до того, що він зголоднів. Він сидить прямо біля яблуні. І там, на ній, – яблуко. Він починає зривати це яблуко, потім він зупиняється: “Ні, я не зриватиму це яблуко, тому що я можу завдати болю дереву, я почекаю, поки яблуко впаде на землю”. Він чекає та чекає – дуже голодний. Зрештою, яблуко падає, одразу він хапає це яблуко і швидко з’їдає: “О – немає карми!” А що на рахунок живих істот, на яких він наступив, поки йшов до цього яблука? А що на рахунок усіх живих істот, що живуть на яблуці? А як щодо цього довгого хлопця, який живе всередині яблука? (Аудиторія сміється)
У такий спосіб не можна уникнути карми. Тож ми не зможемо самі все це вирахувати. Нам потрібно прийняти керівництво та допомогу Вищого авторитету. І ось де ми стикаємося з труднощами, бо ми самі хочемо бути авторитетом. Так що ось як це все працює. Ми маємо вільну волю. Вічно. Ми були наділені вільною волею вибрати — ми можемо робити те, що хочемо. І це стає центром нашого життя. І нашою мантрою стає: “Хай буде виконана моя воля”. Я в центрі, а все інше, всі інші обертаються навколо мене та моєї волі.