І що нам треба зрозуміти далі? Навіщо призначене життя. Яка його мета.
За своєю природою душа має різні вроджені якості. Це означає те, що вони є завжди. Як, наприклад, одна з вроджених якостей води – це вологість. У цій склянці вода (я так припускаю, ще не пробував). Але хоч я її не куштував, я знаю, що вона волога. Тому що вся вода волога. Тепло та світло – невід’ємні якості вогню. Ви не можете відокремити їх від нього.
Отже, як у духовної душі, у нас є багато вроджених якостей. І одна з цих якостей, яка насправді є нашою справжньою природою, це радіти, бути щасливими, отримувати задоволення. Усі знають це від народження до смерті. Ми це знаємо. Маленькі діти знають це: вони завжди шукають задоволення. Все наше життя протікає у пошуках щастя та задоволення. Ви не можете не шукати насолоди. Навіть коли душа перебуває у нижчих формах життя, у тілі собаки, наприклад. Собака теж шукає щастя, чи не так? Розумієте? Кішка… Кожна жива істота шукає задоволення. Тому що це є природним для нас. Але коли ми ототожнюємо себе з тілом, ми приходимо до висновку: “Якщо я можу зробити щасливим своє тіло, яке є я, то буду щасливий”. І це та гра, у яку ми граємо.
І як ми робимо тіло щасливим? Яке задоволення для тіла? Стимуляція чуттів. Ми маємо чуття, які є провідниками задоволення. Тому ми завжди активно шукаємо насолоди своїми чуттями. Наші очі завжди сканують: де задоволення, де задоволення? Воно в цьому красивому обличчі чи у цьому сході чи заході сонця, у цьому бізнесі, у цій новій машині? “О, мені подобається це!” За допомогою чуттів ми намагаємося уникнути невдоволення, болю. Отже, ми шукаємо задоволення і намагаємося уникнути болю. І всі нашічуття дуже активні таким чином.
Вуха завжди шукають задоволення звуком. У всіх є звукові системи, і зараз, з більш сучасними технологіями, у нас все більше цих систем. Я знаю, що кожен має тут мобільний телефон. Якщо у вас не вкрали його недавно. Але завтра у вас буде новий (сміється). І, мабуть, у вас у телефоні є музика. Ми віддаємо перевагу тим звукам, які нам подобаються. Комусь подобається один вид, комусь інший. Деяким людям, які перебувають на вищому рівні отримання задоволення, подобаються звуки природи: водоспаду, шуму вітру в деревах, спів птахів тощо. Якщо ви бізнесмен, вам подобається звук машинки для лічби грошей (імітує звук). Задоволення.
І, звичайно, ніс: “Де задоволення?” Я впевнений, що це (показує на квіти) не пахне. Вони імовірно повинні, але навряд. Це лише для очей. Парфуми – навіщо вони взагалі? Або: “Запах піци, випічка! Ах!” Задоволення.
Потім язик. Це великий шукач задоволення цілий день і щодня. Ми постійно кладемо щось на язик – з того моменту, як ми прокидаємося і до того моменту, як лягаємо спати. Ополіскувач для рота, запашна зубна паста, різноманітна їжа. Штучні ароматизатори для язика – це величезна індустрія. Не має значення, як вони впливають на тіло, головне, що хороший смак. “Це вбиває тебе. Штучні підсолоджувачі є причиною раку”. – “Так, але це ж смачно!” Немає значення, що це робить. Якщо це має хороший смак, нам це подобається.
І, звичайно ж, чуття дотику, яке включає геніталії. Це величезний провідник задоволення, про яке люди мріють. І решта чуттів тут теж бере участь: і погляд, і запах, і дотик, і смак.
І ми всі граємо в одну і ту ж саму гру. Ми розглядаємо кожного як об’єкт задоволення чи об’єкт незадоволення. Ми вважаємо, що все призначене для задоволення. І весь світ стає для нас майданчиком для пошуку насолоди. І це включає в себе також всіх у світі.
І, звичайно, ми намагаємося збільшити задоволення, вигадуючи щось нове. Більш технологічно просунуте задоволення. Тож тепер у нас більш “просунуте” суспільство, ніж будь-коли існувало. Його називають цивілізованим. Але воно нецивілізоване. Однак це звучить красиво: “Ах, ми такі просунуті, ми такі цивілізовані”. Ми зруйнували все – своє тіло, розум, довкілля. У нас усілякі проблеми.
Яка б не була проблема, її корінна причина – хибне ототожнення себе з тілом. Це причина всіх проблем – усієї депресії, всього занепокоєння, всіх воєн, усіх проблем з кліматом, довкіллям, фінансових проблем, проблем зі здоров’ям. Причина всіх проблем, куди б ви не подивилися, це хибне ототожнення.
Отже, очевидно, що якщо це причина, то її рішенням є розуміння того, хто ж я насправді. Я – духовна душа. І ось чому, хоч я й отримую все це для своїх чуттів, я все одно нещасливий. І це дуже пригнічує. Ми так важко працюємо для того, щоб отримати те, що, як ми вважаємо, зробить нас щасливими, а воно не робить цього. Можливо, дуже ненадовго – тимчасове чуттєве задоволення. Ми не заперечуємо, що існує чуттєве задоволення, але це не робить душу щасливою.
Це також включає всі взаємовідносини, в яких ми беремо участь з ідеєю, з надією, з ілюзією, що це зробить нас щасливими. “Якщо я одружуся з цією людиною, це зробить мене щасливим”. Зараз розлучень більше, ніж будь-коли. Насправді це так звично в тому місці, звідки я родом, що люди вже не турбуються про те, щоб одружуватися. “Та навіщо це занепокоєння? Просто знайти когось, пожити з ним якийсь час, а коли набридне, знайти когось іншого…” Я думаю, тут, у Казахстані, у вас поки що все одно більше шлюбів. Я щодня бачу весілля, постійно. Навіть коли ми їхали сюди під дощем, я бачив, як святкували весілля.
Але в будь-якому випадку суть та сама: ніщо з цього не зробить мене щасливим. Якби я був матеріальним тілом, то це спрацювало б. Очевидно, що це спрацювало б. Але я не матеріальне тіло, тому це не може спрацювати. Це не може спрацювати.
Веди навчають нас тому, що нам потрібно знати, щоб бути справді щасливими. Я духовна душа, і те, що мені потрібно, це задоволення та вдоволення. І ця потреба не зникає. Так само як голод. Якщо я голодний, жодна філософія у світі не зможе задовольнити мій голод. Я можу робити будь-що, але поки я не поїм, я буду голодний. Так що я все одно не перестану шукати цього задоволення, щастя, задоволення, але також я і не знайду його доти, доки не зрозумію, що те, чого я потребую, – це духовне задоволення.
Чи бачите, все це задоволення для тіла та розуму нічого не дає мені – духовній душі. Це не стосується мене. Ось чому мені потрібно постійно продовжувати стимулювати чуття, щось змінювати, робити ще й ще. Але це, як і раніше, не працює. І, зрештою, коли з тілом покінчено, коли воно перестає існувати, коли настав час йти і я залишаю тіло, то я приймаю інше народження і починаю все заново (сміється). І знову шукаю, шукаю.
Так що це життя, сповнене розчарування. І в якийсь момент нас може стомити безплідність всього цього. Ми можемо просто втомитися від того, що шукаємо і ніколи насправді не знаходимо. І тоді, можливо, ми починаємо запитувати про всю цю гру життя, в яку ми граємо. “Що це все таке? Для чого все це насправді?”
Моя мама померла у 92 роки. І в кінці вона часто говорила: “А навіщо все це? Що таке? Я маю на увазі: ти народжуєшся, ростеш, отримуєш у житті різний досвід, здійснюєш вибір, отримуєш освіту, якщо ти одружуєшся, ти обираєш когось, з ким одружуватися, потім у тебе з’являються діти, ти дбаєш про них, ростиш їх, вони виростають, у тебе з’являються онуки… А тепер закінчується! І що ж це? Це все?”
Можливо, ви стали знаменитим по ходу справи, але коли настає кінець, все це не рхується. Ми намагаємось згадати все добре, що було в нас у минулому. Але минуле – це історія. Ми думаємо: “А що тепер?” Тож це дуже, дуже пригнічує.
Але Веди кажуть нам істину: “Ти можеш бути щасливим”. Ви не можете бажати того, чого немає. Це потрібно зрозуміти. Якщо ви щось хочете, то це десь існує. Отже, якщо ми хочемо щастя, задоволення і таке інше, значить воно існує. Але це не із цього світу, це з духовного світу. І ми починаємо дізнаватись про те, хто ми насправді. Це перше. І що мені зробити для себе – духовної душі. Що робить душа?