З ведичного вчення ми дізнаємося, що ми не є матеріальними тілами. Це основне – це перше, що ми дізнаємося. Це так само, як якщо ви починаєте вивчати математику в школі. Перше, що ви навчаєте: 1+1=2. Ви не перестрибуєте і не починаєте вивчати множення. Є основа. Спочатку є додавання, на пальцях можна перерахувати: 2+2=4. І ви вчитеся дуже простим операціям, але це необхідно. Потім віднімання. 2+2=4, два забрали, скільки залишилося? Два. Добре. Тож ви вивчаєте. Поступово на цьому будується інше. Потім множення, потім ділення і таке інше. Отже, ви будуєте будинок на міцному фундаменті знання.
Тому, коли доходить до абсолютного знання, воно будується на підставі розуміння того, хто ми. Хто ми? Ми дізнаємось, що ми духовні душі. Ми не є матеріальними тілами. У нас є два матеріальні тіла, які виготовлені з матеріальної енергії, – грубе тіло та тонке тіло, а саме розум. І ми дізнаємося, що є багато видів тіл: і дерева, і жучки, і кого тільки немає. Але це все те саме – матеріальні тіла і матеріальний розум, які покривають духовне життя, частинку життя – духовну душу.
Це початок розуміння духовного життя. Якщо ми цього не знаємо, як ми можемо говорити про духовне життя? Якщо ми не знаємо про те, що ми життя у світі… Немає життя, яке не було б духом. Усі індивідуальні особи – це життя у світі. Якщо ми цього не знаємо, то як ми можемо говорити про життя, про те, що нам робити зі своїм життям?
Але практично ніхто на цій планеті цього не знає. Навіть якщо вони й кажуть це, вони насправді не розуміють цього. У найкращому разі вони видають: “У мене є душа, у мене є душа”. Але насправді це очевидне неправильне розуміння.
Я не маю душі. Це як:
– У мене є тіло, розум та душа.
– Добре, а ти хто? Ти маєш тіло, але ти не тіло. У тебе є розум, але ти сам не розум. Ти маєш душу – добре, а хто тоді ти?
На це немає відповіді, бо нічого вже не залишилося. Нічого не залишилось. Є тіло, розум і душа і більше нічого не залишилося. Тому, знову ж таки, це брак чіткого розуміння.
В нас немає душі. Ми є душа всередині тіла. І це початок, початок нашої освіти.
І батьки можуть навчати цьому своїх дітей за один чи два роки. Я знаю дуже багато дітей, які, коли ви запитаєте їх: Хто ти? – у свої три роки кажуть: Я духовна душа. Ідіть, запитайте пана професора, який має всі можливі ступені у світі: «Хто ти?» І він скаже: «Я професор Х, мене звуть так і я з такої країни, і ось мої вчені ступені». І він дасть вам цілий список, хто він, але там ніде не буде написано, що він духовна душа. Так що найрозумніший професор у світі не знає хто він. А трирічна дитина, якій передбачається взагалі нічого ще не знати, вона просто не розумна дитина, знає істину: «Я духовна душа». Розумієте?