Сьогодні у світі дуже багато спортсменів-екстрималів у різних видах спорту: у серфінгу, сноуборді, їзді на гірських велосипедах, перегонах усіляких видів тощо. Більшість із них у молодих тілах. І для тих, хто найбільш щирий, це те, що вони роблять, це те, що вони роблять у своєму житті.
І їхня основна філософія життя така: у нас всього одне життя, і ми опинилися на цій планеті і отримали це життя для того, щоб насолоджуватися. Для цього ми і тут – щоб насолоджуватися. Тому ми маємо використовувати життя на всю котушку. “Не витрачайте дарма час на роботі”. Це те, що вони вважають повною втратою часу – робити щось, окрім улюбленого заняття (катання на лижах, наприклад). «Все інше – це марна трата часу». Тож вони присвячують життя цій філософії, це їхня філософія. Розумієте?
І вони щосили намагаються видавити максимальне задоволення з цього виду діяльності. І, як і все матеріальне, те, що ви раніше робили, не збуджує так сильно, як спочатку… Отже, їм доводиться весь час просуватися в цьому. Їм стає нудно. Той самий досвід, який раніше був таким збуджуючим, тепер уже став нудним. Тому їм потрібно йти на наступний рівень, більш небезпечний, інтенсивніший, і тепер: «Це викликає у мене сплеск адреналіну та відчуття щастя». Але це теж стає нудним, зрештою. І їм треба йти далі.
Ось чому ці види спорту вже переходять усі рамки. Тому що люди, які переслідують щастя, йдуть все далі, далі і далі, до крайності, до екстремальної точки. Звичайно, це все більше наближає їх до смерті, але це також збуджує. Підкорити свої страхи – це ще одна з їхніх філософій:
– Ти боїшся?
– Так. Але мені треба підкорити свій страх!
І коли вони роблять це, то відчувають певний смак.
Тож це їхнє життя. У процесі багато хто вмирає… «Але це було варте того», – кажуть ті з них, хто ще не померли, – «Ах, яка славна смерть! Він помер, роблячи те, що любив! І це означає, що все в порядку (говорить з іронією). «Якби він помер від серцевого нападу, то було б не те. Тоді він би помер, роблячи те, що йому не подобалося». Вони мають цілу філософію життя. Але це все неправильно. Це не працює.
Стільки з цих хлопців, знаменитих… Вони зараз мертві. І це не кінець. Їхнє життя не закінчилося. Вони просто зруйнували тіло, поки це робили. І тепер вони знаходяться десь в іншому місці, у новому тілі чи між тілами. І відповідно до їхньої карми, яку вони створили, їм доводиться відчувати результати того, що вони робили, мати справу з цим.
Так що для матеріалістів, які не знають жодної істини, це виглядає як щось дуже варте, як щось дуже гідне. «Хотів би я своє життя так прожити! А то моє життя – четверо дітей, робота… і взагалі у мене ніяких здібностей немає, але якщо б було так, як у них, – було б здорово!» Це матеріальне бачення. Розумієте? Матеріальна думка.