Питання: Коли ми спимо, наша душа покидає нас?
Відповідь: Я хотів би дещо підкоригувати – це важливо.
За допомогою доктрин нас змусили вірити в те, що ми маємо душу. Я також так думав. І практично будь-хто, кого чогось вчили: «у мене є душа», «моя душа». І ось у вашому питанні “наша душа залишає нас” – це неправильне розуміння.
В нас немає душі. У нас є тіло, у нас є два тіла – фізичне та ментальне, а душа – це ми.
Цікаво, я спостерігаю за цим роками. Ось людина і люди думають: добре, він вмирає – він був хороша людина, так що його душа пішла до раю, або він був поганий чоловік, і його душа пішла в пекло, але його тіло пішло в землю чи вогонь, куди б не було, а він куди пішов? Душа там, тіло тут, а він хто? Це неправильно, тому в цьому немає сенсу. Це неправильне розуміння, це ілюзія.
Я – душа. І якщо я проживаю життя певним чином. Тіло вирушить у землю, а я потраплю або в пекельні умови через своє гріховне життя, або в райські умови, де я отримуватиму незвичайні райські задоволення через своє благочестиве життя, або в духовний світ, щоб бути разом з Верховним Господом, тому що я жив життям відданості та розвивав взаємовідносини з Ним.
Тому тут йдеться про мене – куди я піду. Ось як нам треба розуміти.