І ще момент, про який ми не знаємо. Навіть якщо ми чули про це і говоримо, що знаємо, то насправді все одно не віримо. Або ми справді не знаємо глибини всього цього – це закони природи, а саме: карма . Можливо, ви чули про карму. Але насправді рідко трапляється, щоб людина дійсно розуміла карму. Це не лекція про карму, тому я не вдаватимусь у великі подробиці. Проте є закон матеріальної природи. Ви можете змінити цивільні закони, голосуючи чи що завгодно: протестуючи, бунтуючи, за допомогою війн. Можете встановити новий режим і взагалі все змінити. Однак ви не можете змінити закони природи. Їх створив Бог та їх неможливо змінити. Знаємо ми чи ні, подобаються вони нам чи ні – вони керують нами.
Закон карми каже: ось як треба діяти. “Карма” насправді означає “діяльність”, ось що це означає. Можна закон карми назвати “закон діяльності”. І це природа душі — бути активною. Ви ніколи не виявите, що де є душа, там немає діяльності. Всі живі істоти: рослини, тварини, птахи та будь-яка жива істота активно рухаються, бо там є душа. Коли душа залишає тіло, негайно припиняється вся діяльність. Як я раніше згадував про смерть… Можливо, ви були присутні, коли вмирала якась жива істота: кішка, собака чи людина, можливо… Якщо ви були там у той час, як це відбувалося, і ви спостерігали за цим: одна хвилина, одна секунда і там відбувається діяльність – ви можете бачити життя у їхніх очах; життя йде – діяльність відразу ж закінчується, більше нічого не відбувається, все закінчено у ту ж мить. Тому що діючий принцип – це душа, не тіло. Отже, закон карми – це закон діяльності.
Ми під управлінням закону карми. У нашому вченні, яке дано нам Верховним Господом, який створює все, пише закони, дає нам книгу законів, так би мовити, різні писання і так далі, і чітко говорить: “Оце закони, яких вам слід дотримуватися. Якщо ви дотримуєтеся цих законів, ваше життя буде хорошим. Якщо ви порушуєте ці закони – ви будете покарані”. Я маю на увазі – так влаштовано у суспільстві, чи не так? Є закони дорожнього руху, є обмеження швидкості. Якщо ти дотримуєшся обмеження швидкості, то, повз скількох поліцейських ти б не проїхав, проблем немає. Однак, якщо ти не дотримуєшся – ти їдеш повз поліцейського, ти отримуєш покарання. Ви можете сказати: “Ну, пане поліцейський, мені не подобається цей закон. Цей закон каже 80, а насправді має бути 100 і я їхав 100. Тому насправді я нічого не порушив”. І поліцейський скаже: “Ти що, дурень? Ти не складаєш цих законів. За законом 80, і ти не зможеш це змінити”. Це просто приклад того, як це виглядає лише у великому масштабі.
У будь-якому разі є моральні закони. Є доктрина правил і приписів священних писань, як люди повинні жити людським життям. Якщо ми робимо це, то проблем немає, а якщо ми не робимо, це велика проблема – подобається вам це чи ні, знаємо ми про це чи ні. Але оскільки ми вічні, деяка, якась велика частина цієї карми приходить до нас із минулого життя. Якась карма приходить уже в цьому житті, якась йде в наступне. Ми отримуватимемо знову і знову результати нашої діяльності, і ми не можемо це змінити.
Вся свобода, яку сьогодні пропагують, – свобода для чуттів та задоволення, насправді часто суперечить істинному закону, і тому результати не будуть дуже хорошими – вони можуть бути дуже складними. Під дією ілюзії я думаю, що чим краще я зможу влаштувати для себе і в суспільстві, де я живу, так, щоб я міг робити, що хочу, як хочу і коли хочу, тим я буду вільнішим. Насправді все навпаки – я створюю для себе дедалі більше рабства. Ось як працює ілюзія: вона протилежна, я бачу все навпаки. Весь світ знаходиться сьогодні в такому русі “за свободу”: “Насолоджуйся, насолоджуйся. Приберемо всі перешкоди, всі моральні закони, збільшимо гедонізм, і ти будеш щасливий, ти вільний – це свобода”. Хоча це тільки посилює рабство. Це має протилежний ефект того, чого ми намагаємося досягти. Просто подивіться на світ… Усі здебільшого спілкуються із засобами масової інформації, щоб хоча б певною мірою побачити, що відбувається зі світом. Особливо ви можете подивитися на країни, які подаються як найбільш вільні, про які я щойно згадував. Ви можете побачити, що це не веде до очікуваного результату.
Візьмемо, наприклад, рух хіпі – це була ціла справа з середини 60-х по 70-ті. Весь рух хіпі обертався навколо свободи. Ось ми тут, ми виросли у цьому капіталістичному суспільстві. Там був великий релігійний вплив, вчили, що треба жити так і так. Тобі треба йти до коледжу, до університетів, отримати свій диплом, отримати роботу, робити те й інше, одружитися, завести дітей, мати будинок і так далі. І діти бачили: “Мами і тати, ви все це робили, але ви досі нещасливі. Отже, ви мені кажете, щоб я це робив, щоб я став щасливим, а ви самі нещасливі. Тож я вам не вірю”. І почався цілий рух. Його підживлювали наркотики і таке інше. І вони заперечували все, що їм казали, що вони повинні робити. “Ви повинні йти вчитися” – кидаємо навчання. “Ви повинні отримати роботу, влаштуватися на роботу” – кидаємо роботу, ніякої роботи. І всі виглядали чисто та акуратно у цьому суспільстві (у капіталістичному суспільстві). І вони (хіпі) навмисно: відкинемо все це, і відрощували волосся, бороди і не стриглися. “Ви повинні носити чистий одяг” – будемо носити брудний, нічого не пратимемо, якщо тільки іноді. “Не приймайте наркотиків” – будемо приймати наркотики. “Моральні обмеження у статевому житті” – не буде жодних обмежень: робитимемо це як хочемо, де хочемо, з ким хочемо і постійно.
І з цього трапилося стільки нещасть для стількох людей. Це була утопія і люди починали бачити: “О, це не працює”. Звичайно, це не працює. Тому що це було просто ваше уявлення, ваша ілюзія, яку ви хотіли здійснити. Якщо ви почитаєте справді Істину, то ви зможете побачити, що це все просто божевілля. Всі ці матеріальні ілюзії ніколи не приведуть до того, чого ми шукаємо, як духовна душа. А саме: щастя, задоволення та любов – ось те, чого ми шукаємо.
Однак шлях, який ми вибираємо для того, щоб досягти цього, не приводить до цього. Ми хочемо бути вільними, тому що ми хочемо відігравати роль Бога. Ми хочемо, щоб жодний авторитет не казав нам, що робити. Насправді рух “хіпі”, про який я щойно говорив, використовували футболки та наклейки на машини, на яких писалося: “Ніяких авторитетів”. Мама, тато, поліція, уряд – ніхто; вчителі – жодних вчителів. “Я авторитет, це моє життя і роблю, що хочу”. Повністю бунтарство.
Насправді, авторитет існує. Існує Верховний Авторитет, і це буде завжди. Чим більше я намагаюся уникнути цього і створити своє власне царство, свій власний рай, своє власне уявлення про досконалість, тим далі я відходжу від того, чого я намагаюся досягти. Тим більше, я створюю карми – негативної карми. Тим більше мені доведеться страждати зараз і в майбутньому. Ось чому зараз при даному стані так званої “свободи” це сягає найвищого рівня, який тільки був. Що ми виявляємо? Які плоди? Дедалі більше депресій, дедалі більше занепокоєння, стресу, порожнечі, самотності. Все, чого ми не хочемо, лише зростає. Більше самогубств. Зараз самогубств більше, ніж будь-коли – я нещодавно про це говорив. Кожні 40 секунд на цій планеті – 40 секунд! – хтось чинить самогубство. Це той, хто настільки порожній, настільки пригнічений, що у нього не має причини жити.
Природа душі – виживати правильно? Тому що ми вічні. І коли ми думаємо, що ми тіло, ми чіпляємось за це тіло, бо думаємо, що це ми. До самого кінця: “Я не помиратиму, я триматимуся”. І зараз є купа людей, які насправді настільки повністю зруйновані завдяки своїй “свободі” в житті, що вони обирають зруйнувати тіло. Просто вони думають, що вони руйнують “самих себе”: піти в забуття, стати нічим, убити себе. Звичайно, вони не можуть це зробити. Просто відбувається повне божевілля, тому що відповідно до того, чого вчать Веди, будь-хто, хто відхиляється від цього досконалого керівництва як жити, – божевільний, нездоровий. Здорова людина та, яка все бачить в істиному світлі, – те, що треба робити. Є духовний авторитет, і вона слідує йому. А ті, хто не роблять цього, Веди називають таких божевільними. Можливо, ви чули таке, що “світ божеволіє”. Чи чули колись таке? Що ми живемо в божевільний час, що це просто божевілля. Це так і є. Тому що ми повністю нездорові.
Ми не слідуємо тому, чому повинні слідувати. Ми слідуємо за розумом, слідуємо за чуттями, слідуємо за ілюзіями інших людей. Дозволяємо рок-зіркам, музикантам, реперам, політикам та іншим говорити нам, як жити. Дозволяємо наркоманам і тим, хто пропихає наркотики, керувати нашим життям. Ми дозволяємо запихати собі в горлянку алкоголь, різну продукцію, одяг, якісь товари. Все, звісно, під ім’ям свободи – гедоністичний спосіб життя. Працює ілюзія – ми рухаємось у зворотному напрямку і думаємо, що йдемо вперед. Ми думаємо, що ми ростемо, а самі – вмираємо. Яке тут рішення?