Харібол. Я почну з того, що висловлюю повагу своїм духовним вчителям. Ми читатимемо з “Бхагавад-гіти”. Якщо хтось не знає про “Бхагавад-гіту”, то це рекомендоване священне писання для тих, хто хоче досягти успіху в духовному житті, вивчати його. Це безпосереднє керівництво до життя. Все, що нам потрібно знати про життя, духовну досконалість, міститься в “Бхагавад-гіті”.
Чи бачите, ми часто проводимо своє життя за тим, що вивчаємо те, що нам насправді не потрібно знати, більшу частину цього. Більшість того, що ми вчимо, нам насправді не потрібно знати. У нас стільки знання, що ми руйнуємо себе. Причина, чому зараз планета перебуває в такому жалюгідному стані, — тому що ми дуже багато знаємо. Ми надто багато вчили, надто високоосвічені. Ми знаємо, як зробити все, говорячи з матеріальної точки зору. Ми дуже швидко можемо змінювати те, як заплановано природою. Ми можемо змінити різні речі в тілі, яким не передбачається змінюватися. Нам це не потрібно робити. У нашій спробі бути Богом ми насправді створюємо хаос.
Людська форма життя дуже рідкісна. Дуже-дуже рідко душа отримує народження в людській формі. Через тисячі та мільйони народжень, проведених у різних формах життя, нарешті, особа отримує людське тіло – це дуже-дуже рідко. Людське тіло дуже унікальне. Воно обладнане тим, що відсутнє у нижчих формах життя – високорозвиненим інтелектом. Великі розумові здібності, величезна здатність доводити, схильність і здатність ставити запитання. Людям дані всеможливі здібності.
І Крішна (Верховна Особа Господа у первинному прояві, Всевишній, Господь, Бог) дав їх із однієї причини: для духовного усвідомлення. Ось причина, через яку ми маємо ці неймовірні здібності. Однак ми не використовуємо їх для цього. Оскільки ми настільки демонічні, настільки “проти Бога”, настільки рішучі в тому, щоб грати роль Бога, що дар Бога для усвідомлення Його, щоб ми могли пізнати Його і належним чином жити своє життя відповідно до Його керівництва, ми використовуємо… Ми робимо прямо протилежне цьому. Ми створюємо всі ці непотрібні речі, набуваємо всілякого непотрібного знання за абсолютної відсутності розуміння, що з ним робити. Тож ми використовуємо його для руйнування. І це людська раса…
Насправді, це не людська раса – ми називаємо це людською расою, але це неправильно. Це не людська раса. І у ведичних писаннях це безпосередньо описується. А ми думаємо, що ми люди тому, що ми перебуваємо в тілі певного типу, але Веди кажуть: критерій не в цьому. Свідомість – ось те, що визначає, чи є хтось людиною чи ні. І говориться, що людське життя починається лише тоді, коли ми починаємо запитувати про Абсолютну Істину, не запитувати про те: “Ой, а чи не можемо ми зробити так, щоб чоловіки почали народжувати дітей? А чи не можу я генномодифікувати цю їжу та зруйнувати всі її поживні та корисні властивості для тіла? А чи не можу я розробити ядерну зброю, щоби підірвати весь світ? Чи можу я розвинути здатність керувати людьми? Чи можу я розвинути містичні здібності, щоб читати в розумі інших і подорожувати в астральному вимірі?”
Це не ті питання, для яких призначене людське життя, тому це — не людське життя. Це, як і раніше, життя тварини. Людське життя починається тоді, коли ми починаємо запитувати себе: “Хто я? Хто я насправді? Звідки я прийшов? Куди я йду по смерті? Що таке життя? Що таке смерть? Що таке творіння, хто його створив? Звідки воно з’явилося, в чому його мета?” Такі питання – це людина.