Є істине рішення. Є тільки одне рішення, не так, що є багато різних рішень. Є лише одне рішення. Самотність означає, що в моєму житті немає любові – ось що вона означає. У мене немає нікого, кого б я любив, хто б був мені дуже дорогий у моєму житті. Ми можемо знайти тимчасове рішення цього – тих, хто дорогий, кого ми любимо в цьому житті. Можливо, це чоловік чи дружина, мати, батько, дитина, собачка, хоч би що було. І як я сказав, це може тимчасово полегшити біль. Але в кращому випадку – і це в найкращому випадку – це тимчасово. І мені все одно доведеться розлучитися з тим, кого я люблю – це неминуче, іншого не може бути. І тоді я почуваюся ще самотнішим. Мій чоловік вмирає, чи дружина вмирає або йде від мене. Або моя мама вмирає, чи батько, і я почуваюся так самотньо. Але такий матеріальний світ
Ми повинні дійти до розуміння справжнього життя. Більшість із нас все життя заперечує це. Або ми не хочемо знати істину, або ми чуємо істину і кажемо: “Ні, я не розумію цього”. Або взагалі, у нас просто немає доступу до неї. Тож, все наше життя ми заперечуємо, що все буде краще, ще не так все погано – це таке позитивне мислення. Але найкраще бути реалістичними. Все є, як є, матеріальний світ – це матеріальний світ. Тіло, яке є у мене зараз – тимчасове, я не лишуся тут надовго. І та людина, яку я люблю, ось прямо поруч, теж знаходиться у тимчасовому матеріальному тілі, яке теж не триватиме довго, і ми розлучимося – це неминуче. Або її привабить хтось інший, або будь-що інше. І тоді це закінчиться, так влаштований світ – це неминуче. Розумієте?
Намагатися знайти матеріальне рішення до духовного питання просто божевілля. Насправді, це просто божевілля. Самотність – це духовна проблема, це не матеріальна проблема. Ми повинні ставитись до неї як до духовної проблеми, а не як до матеріальної. І рішення…
Я вже говорив про це спочатку: що самотність означає, що я не маю істинних любовних взаємин, які б наповнили мене, задовольнили мене. У мене їх нема. Якщо я самотній, це вказує на стан мого існування: моє серце неповне, я самотній. Мається на увазі, що я один. Я один. Тому нам у житті потрібна вічна досконала особа, яка наповнила б наше серце, якій би я міг віддати все своє серце і всю свою любов. І цей обмін любов’ю зробив би так, що я зовсім не буду самотнім. Я більше ніколи не самотній.
І є лише одна така особа, лише одна – це Верховний Господь. Це єдина особа, яка може вилікувати мою самотність. Ніхто більше не може цього зробити. Тому це означає, що я маю зосередити своє рішення на тому, щоб розвивати взаємини з Верховною Особою. Ми витрачаємо стільки часу, розвиваючи стосунки, сповнені надії, зі стількома людьми у цьому світі. Самотня людина завжди шукає когось, з ким вона могла б розвивати взаємини, так ніби це було б рішенням. Тож 50% рішення у них правильне. Правильна частина – те, що взаємини вирішать цю проблему. Це абсолютно правильно, це так. Інтуїтивно ми це знаємо, нам не потрібно вчити це у школі, ви знаєте це зі свого серця: взаємини вирішать проблему. Самотність – відсутність цих взаємовідносин. Але інші 50% у них є неправильними: те, що я можу знайти це десь тут. Це неправильно, це не спрацює.