Єдина особа, яка може задовольнити, яка може вилікувати мою самотність, – це Верховний Господь. Це все, більше ніхто. Тому, якщо я розумний, якщо я розумію це і приймаю, тоді я працюватиму над тим, щоб розвинути свої взаємини з Ним і не витрачати весь свій час, намагаючись знайти якесь інше рішення і прийти до завершення свого життя з тією ж самою проблемою. Це мудра людина, таких не дуже багато у цьому світі. Світ сповнений не дуже мудрими людьми. Так і буде тривати – це не те місце, до якого приходять мудрі люди. Це місце, в яке потрапляють ті, хто не має мудрості.
Ця ідея про те, щоб розвивати взаємини з Верховною Особою, з Всевишнім, здається дуже нереальною, якоюсь недосяжною, примарною, нереальною – що завгодно. Насправді це дуже реально і це дуже досяжно, і це може початися будь-якої миті. Є експансії (поширення) Верховного Господа. Верховний Господь, оскільки Він є Верховним Господом, необмежений, Він може зробити все. Ніколи не думайте, що є щось, чого Бог не може зробити. Це означало б, що Бога нема. Бог означає необмежений, всемогутній, всеіснуючий, Він може робити все, що завгодно. Так що одне з того, що Він робить, це Він поширює Себе у незліченну кількість форм. Коли ми приходимо у матеріальний світ, Верховний Господь у цьому своєму аспекті зі своєю експансією, яка називається Параматма, входить у наше серце.
Зараз усі, хто знаходяться тут ось у цьому тілі, у всіх у нас є дві особи: це ми – індивідуальна атма, так само це ще називають “душа, джива”. У цьому тілі є ми – індивідуальна особа, якою ми є, а також Параматма – Верховна Душа. Вона ще називається Наддуша, або Господь у серці. Також ще називається “чайтʼя-гуру”. Той, хто може вирішити всі наші проблеми, включаючи самотність, включаючи потребу в тому, щоб мати когось досконалого, кого б я міг любити – це найближча особа до нас, Він знаходиться прямо в нашому серці. Він поряд з нами кожну мить, навіть коли ми вмираємо і залишаємо своє тіло і переходимо в інше тіло, Він іде з нами. Ось я опиняюся у наступному тілі, наступному житті. І Параматма прямо тут, з нами, Він прямо тут. Яким би демоном я не був, Він ніколи не залишить мене. Він також знаходиться у серцях атеїстів. Він знаходиться у серці собаки, у серці кішки, у серці риби та у серці дерева.
Іншими словами, душі, які перебувають у тих тілах – їх також супроводжує Наддуша. Тобто ви ніколи не перебуваєте без вирішення вашої проблеми. Не так, що вам потрібно піти шукати Бога кудись. Ні, Він прямо тут. Вам не потрібно бігати по всьому світу, намагаючись знайти Бога. Він знаходиться у серці кожного.
Але проблема в тому, що я сліпий і не бачу Його присутності, і не знаю, що Він тут. Моє бачення, моє розуміння, мій зв’язок, мої взаємини з Ним “покриті”, тож я почуваюся самотнім. Розумієте? І, якщо, наприклад, ви знаходитесь у повністю темній кімнаті… Краще скажемо так: печера. Не знаю, чи бували ви колись у великій, справжній такій великій і темній печері? Якщо ви вимкнете світло, ви не побачите такої темряви – тобто темрява, яку ми бачимо тут, здаватиметься денним світлом. Там так темно, що ви взагалі нічого не можете побачити. Навіть на такій відстані —нічого абсолютно. Тому, скажімо, ми знаходимося в цій печері, і ось прямо тут поряд знаходиться наш найкращий друг. Ми знаємо, що він там, ми не бачимо, але він бачить нас, він може бачити у темряві. Він знаходиться тут поряд з нами. Але до того часу, поки в нас не буде світла, ми не можемо побачити Його. Не те, що Його немає, а просто ми не можемо Його побачити. Але в міру того, як ми все більше виходимо на світло знання, забирається це забруднення, це невігластво – те, що засліплює нас. І ми починаємо сприймати присутність Бога у серці.
Так само, як у темній кімнаті, ви можете не бачити когось, але ви знаєте, що там хтось є, ви відчуваєте його. У когось було таке? Що ви знаєте, що тут хтось є, знаєте. Ви його не бачите, але знаєте, що хтось є в цій кімнаті: “Я не знаю хто це, ой-ой-ой!” Але Господь у серці не такий страшний. Ви дійсно починаєте відчувати присутність Господа в серці, у вашому серці. І ви починаєте рухатися у цьому напрямі розвитку взаємин з Ним. Тим як ви живете, тим, як ви дієте, тим як ви мислите, що ви робите, чого ви бажаєте – багато всього. І також у нас є посібник із цього – це не якісь випадковості, не те, що ми наодинці намагаємося самі це знайти. Ні, ми маємо керівництво – Господь у серці дає його, священні писання, духовний учитель – вони дають нам це керівництво і приводять нас до розвитку цих взаємин.
Як, наприклад, є хлопець та дівчина. І хлопець не знає, що робити із цими стосунками – у нього ніколи таких не було. Він знає, що хоче мати ці взаємини, але не знає, що треба робити. І в нього є друг, який крутий, у нього вже було багато стосунків. І він намагається давати йому керівництво: “Ну, спочатку просто так подивися на неї. Просто так, щоб вона зрозуміла, що ти зацікавився. Коли її побачиш наступного разу, дивись так довше – це початок, починається з погляду. А потім, повз проходячи, скажеш так: “Привіт”. І йди потім, не залишайся. Не будь надто нав’язливим, роби це так ненав’язливо, бо іноді вони бояться. А потім якось присядь і скажи: “Привіт, я тебе бачив уже стільки разів…”» – і т. д. Але в будь-якому випадку він дає вам повчання, керівництво. Я не розповідатиму вам всі секрети (сміх у залі). У будь-якому випадку він керує вами, і це працює. Незабаром взаємини починають розвиватися і продовжуються далі. І все виходить добре, ви почуваєте себе краще та краще. У міру того, як взаємини стають все більш сприятливими, ви починаєте почуватися краще і краще.
Отже, ми отримуємо повчання від духовного вчителя, з священних писань, а також Господь у серці дає нам керівництво з цих взаємин, тому що Він хоче, щоб ми їх мали. У наших матеріальних взаєминах ми не впевнені, що інша людина… Наприклад, я хочу мати взаємини, але я не впевнений, чи хоче їх мати інша людина. І це завжди приводить нас у занепокоєння, чи не так? Але що стосується Верховного Господа, ця частина вже вічно визначена – у цьому немає питання, Він чекає на те, щоб я захотів дізнатися Його, мати ці взаємини і Він допомагає нам. Розумієте? Він завжди нам допомагає.