Таким чином ми можемо почати відчувати, як зникає самотність – ми вже ніколи не самотні. Коли ми маємо ці взаємини з вічним Богом, ми більше ніколи не самотні. Куди б ми не вирушили в цьому житті, в наступному, вдень, уночі, на смертному ложі – ми ніколи не самі. Коли ми вмираємо та залишаємо своє тіло, навіть якщо нас оточують наші близькі, яких ми любимо, і вони всі тут з нами, ми все одно повинні залишити їх – це закінчено. І ось цей відхід нелегкий ні для нас, ні для них — це дуже важко. Але я маю ці вічні взаємини. Коли вони є, то смерть не означає нічого, в ній взагалі немає жодної розлуки. І якщо я зробив свій вибір, якщо я розвивав ці взаємини і розвинув їх до рівня істинної любові, то ця любов переносить мене разом із Верховним Господом у Його обитель.
У духовному житті немає самотності, самотність – це матеріальне життя. Самотність – це розлука з Богом. Ось що таке самотність. Розумієте? Саме тому матеріальний світ – це самотнє місце. Чули, як це називають “одинока планета”? Це самотнє матеріальне творення. За винятком тих, хто розвинув ці дивовижні духовні стосунки, перебуваючи в цьому матеріальному тілі. Вони ніколи не самотні. І їхнє життя відображає це. Тому що вони не намагаються вирішити якусь проблему самотності, бо в них її немає. Вони не шукають постійно когось, щоб заповнити самотність, щоб вони могли когось любити. Вони не бігають, намагаючись знайти рішення в алкоголі чи наркотиках, якихось фальшивих взаєминах. У всьому іншому божевіллі, яке ми робимо. Вони не мають проблем.
Якщо у вас немає проблем, ви не шукатимете рішення. І краса цього полягає в тому, що кожен може мати це рішення, воно не тільки для деяких людей. Не те, що це якийсь ексклюзивний клуб і нікого не допускають усередину, окрім кількох вибраних людей. Кожна конкретна людина, кожна духовна душа має ту саму можливість.Господь знаходиться в серці кожного, інформація доступна для кожного, допомога також доступна. Бажання Бога і Його представників, Його посередників – у тому, щоб ми мали це прекрасне життя.
Якщо ви самотні – ви будете самотні. Не те, що ви можете бути самотніми і при цьому говорити, що ви не самотні. Якщо самотні – то самотні, але не марнуйте час даремно. Не витрачайте даремно свою енергію, намагаючись дотримуватися рішення, яке не спрацює. У цьому людському тілі ми маємо небагато часу, навіть якщо ви тільки що народилися. А в деяких із нас і зовсім мало часу. Тож годинник цокає. Не витрачайте час у цьому сенсі, тому що він закінчиться дуже швидко. І тоді хто знає, чи буде у нас знову така можливість, ще дуже довго? Ми не знаємо.
Розумна людина максимально використовує найбільш цінну форму життя – людську форму життя. Найціннішу, найдорожчу – людську форму життя. Ми не хочемо померти, тому що вона закінчиться дуже швидко і, можливо, ми не отримаємо наступної людської форми життя ще довгий час. А якщо навіть і отримаємо, то хто знає, чи ми її використаємо правильно? Процес, який перетворює це все на реальність – не тільки філософія, але також реальність, називається “бхакті-йога” (найвищий ступінь йоги).
Бхактs-йога –це наука взаємин із Всевишнім. Тож ми надихаємо людей, щоб вони дізналися, поцікавилися, взнали, що таке бхакті-йога. Ми надихаємо людей, щоб вони практикували цей процес. У нас є практика мантра-медитації як найголовніша діяльність. Господь насправді присутній у цих мантрах. Якщо ми повторюємо ці мантри (духовні звуки), ми насправді прийдемо до зіткнення з Богом. Можливо навіть якщо не розуміємо і не відчуваємо цього, але це так. Пам’ятаєте печеру? Там хтось є, але я не можу його бачити. Отже, можливо, ми не можемо це відчути, але Господь є тут і мантри дуже очищають.
Поступово вони прибирають усі шари забруднення, покриття, які стоять між нами та Верховним Господом. Таким чином, втрачені, покриті взаємини починають розкриватися. І самотність йде насправді в міру того, як це розвивається.Не тимчасово. Не тимчасове рішення. Просто Всевишній є частиною мого життя. Я вже не одинокий, у мене вже немає порожнього життя. У моєму житті є вічна досконала особа.
І це те, коли ми починаємо жити, а до цього ми насправді не жили – ми просто існували. Можливо, були моменти, коли ми відчували себе справді живими, моменти якоїсь тимчасової ейфорії, коли ми мали хрорші часи, хороша карма приходила до нас чи щось таке. Але це тимчасово, а потім – темніші. Тобто сонце підводиться і сонце заходить. Але коли ми перебуваємо у світлі цих взаємин, у світлі духовної любові, всі дні – це прекрасні дні і наше життя – це справжнє життя. І тоді ми розуміємо сенс слова “жити” – ми живемо, а чи не існуємо.
Повторення мантр – це найважливіше. Ми говоримо людям робити це. Те, що ви робитимете – це буде добре для вас, не для мене. Звичайно, це також добре для мене та для всіх нас, але це – ваш квиток у життя. Ви повторюєте мантри, берете цю філософію бхакті-йоги – це покрокове керівництво в житті, розвиваєте ці взаємини і переходите до духовної свідомості життя. Така нагода нам пропонується. Тож ми сподіваємося, що всі це зроблять.
Якщо людина справді шукає рішення – все є. Добре? Тож ось про що ми хотіли поговорити: духовна проблема потребує духовного вирішення. Якщо у вас зламалася нога – ви йдете до лікаря, а якщо у вас зламалося серце – ви йдете до Господа. Розбите серце – ви йдете до Господа.