Вся інформація, яку я сьогодні представляю, ґрунтується на ведичному вченні. І Веди – це найдавніші писання. Вони були записані 5000 років тому. Але перед тим, як вони були записані, вони передавалися усно від одного досконалого духовного вчителя іншому. Така послідовність досконалих духовних вчителів називається “ланцюг учнівської послідовності”, або “парампара”. Парампара необхідна для того, щоб Істина могла передаватися у її чистому вигляді. Ми перебуваємо в парампарі, яка називається “Брахма Сампрадая”. І ми вважаємо, що нам дуже пощастило, що ми отримуємо знання з такої послідовності. Тож це не моя думка, я просто передаю цю вічну науку.
Сьогодні у світі йога дуже популярна. Але коли ми думаємо про йогу, зазвичай ми думаємо про хатха-йогу: коли ми згинаємося, згортаємося, нахиляємось і стаємо як крендель – тобто вправи для тіла. Іноді, коли ми проводимо такі програми “Йога – спокій та гармонія”, люди приносять із собою килимки. І вони заходять у приміщення, а тут лише стільці. І вони кажуть: “А ми думали, що ми займатимемося йогою”, тому що зазвичай – це все, що ми знаємо про йогу. Але це абсолютно дрібна, дуже невелика частина всієї системи йоги. Звичайно, йога вчить нас тому, як підтримувати тіло у хорошому стані здоров’я, і хатха-йога є частиною цього.
І зазвичай люди переважно тільки цим і зацікавлені, вони не зацікавлені нічим іншим. Тому що ми зацікавлені лише нашими тілами, про які думаємо, що це “ми”. Навіть медитація, яку ми робили – мантра-медитація, наприклад, і найчастіше питання, яке люди запитують, коли ми робимо цю медитацію: “А чи це допоможе…” і далі перераховують усілякі фізичні проблеми: головний біль чи рак, або будь-що . Тому що, по суті, все наше життя обертається навколо нашого тіла. Ми всю нашу увагу, все наше життя зосереджуємо довкола цього тіла.
У нас є два тіла. З ведичного вчення ми дізнаємося, що насправді ми маємо два тіла. Фізичне тіло, яке бачимо у дзеркалі: “Як воно сьогодні виглядає? Не так добре, правда? Шкода. Це мене трохи пригнічує”. І пластична хірургія сьогодні представляє у світі великий бізнес. “Тобі не подобається, як ти виглядаєш – вирушай на пластичну хірургію. Вона тебе полагодить, виправить, зробить тобі нове обличчя або інші частини тіла”. І люди роблять це, витрачають мільйони та мільярди доларів на це. І що вони кажуть: “Тому що я хочу виглядати добре”. Для інших, звісно, у цьому весь сенс. Розумієте? “Я хочу, щоб інші думали, що я добре виглядаю”. Все навколо тіла: одяг, що я ношу; те, як я укладаю волосся; помада, парфуми; м’язи, які ми накачуємо у спортивному залі. Багато хлопців займаються цим бодібілдингом не від того, що це робить їх якимось чином здоровішим. У більшості випадків вони насправді дуже не здорові: вони приймають різні стероїди та інші хімікати для того, щоб їхнє тіло виглядало таким величезним. Щоб коли вони йшли вулицею, люди говорили: “Ух ти, подивися, який він!” Все крутиться довкола тіла. По суті, все життя зосереджене навколо тіла, але це навіть не ми.
А інше тіло, про яке я згадав, – це наш розум. Ми маємо тонке ментальне тіло. Йоги описують це як астральне тіло. Це ще одне, що пропагують як щось важливе, що насправді взагалі не є важливим – астральний світ. Це просто ще один матеріальний вимір. Якщо ви візьмете ці два тіла: фізичне тіло і ментальне тіло і подивіться на своє життя, то побачите, що це все, що я роблю, це все, що турбує мене, все, про що я думаю. І це недобре, тому що це не ми, це не істине я. Це фальшиве ототожнення (хибне розуміння того, хто ми). Ми – це особа у тілі. Ми знаємо, що ми всі особи, всі це знають. Ми відчуваємо це, ми відчуваємо, знаємо це: “Я особа”. Але знову ж таки ми думаємо: “Я особа”, і ми думаємо: “Я це тіло”.
Одне, що притаманно для матеріального світу – це його ілюзія. Ілюзія сповнює весь матеріальний світ. У ведичній термінології вона називається “майя”. “Майя” означає “те, чого немає”. Здається, що це є, але його немає. Отже, все своє життя ми живемо в ілюзії, думаючи, що я хтось, ким я не є. Думаючи, що цей світ є чимось, чим він не є. По суті, все, про що ми думаємо, що це так, насправді не так. І це просто частина ілюзії. І це передається від покоління до покоління – пропаганда цієї ілюзії. Ми навчилися цьому від наших батьків, вони від своїх і таке далі. Ми йдемо до школи, і там навчають того ж. Ми отримуємо високі ступені в ілюзії: “О, я доктор”. Насправді, я чогось там… насправді я “доктор ілюзії”. І ми вішаємо це собі на стіну і дуже пишаємось цим. І це недобре.
Фокусник хороший тим, що він може помістити вас у таку ілюзію, що ви не зможете зрозуміти його трюки, його чари. Це називають “чари”, так? Чарівник – той, хто працює з чарами. І він такий вправний, що він помістив вас в ілюзію, і ви не можете зрозуміти, як він це зробив. Він витягає кролика з шапки: Звідки взявся цей кролик? Або хоп, у нього з долоні з’являється колода карт: “О, це чари!” Але це не чари. Просто він добре вміє творити ілюзію, він майстер ілюзії. Однак існує верховний майстер ілюзій, який, по суті, керує нами у цьому матеріальному світі. І це особа насправді. Особа жіночої статі, і її робота – тримати нас в ілюзії. Це її функція, це її становище. Вона зветься Майя-Деві – це та, хто працює з ілюзією, майя – ілюзія. І вона найкращий фокусник. Тож ми йдемо життям і робимо те, що робимо, перебуваючи у цій ілюзії.