Питання: Карма неминуча. Смерть визначена.
Відповідь: Карми можна уникнути. Це те, що ти чула. Так і є. Якщо ти тільки знаєш науку бхакті-йоги, якої практично ніхто не знає і ніхто не вчить. І можна читати книги, книги та книги, але так не дізнатися, як жити, не створюючи карми. Але я зараз тобі скажу. Якщо ти пропонуєш те, що ти робиш як підношення Богові, і це відбувається відповідно до Його волі, то за таку діяльність немає карми .
Тож ті, хто перебувають у гармонії з волею Всевишнього – справді в гармонії, це не придумано – не отримують карми. І нам визначено буде піти у певний час відповідно до своєї карми – це дійсно так, але це те, коли я перебуваю під управлінням Майя-деві. Коли я потрапляю під керівництво Верховного Господа —тепер Він керує. Так що Він може зробити, що я житиму так довго, як Він захоче або так коротко, як Він захоче. І це вже не має жодного стосунку до карми. Майя-деві – це Його велика віддана і вона діє під Його керівництвом, вона підпорядкована Йому. Його керування — вище, ніж її юрисдикція. Тому все, що стосується долі – це вже… Чи бачиш, коли ти входиш у це знання, ти виходиш на зовсім інший рівень розуміння. І ти звільняєшся від усіх ілюзій чи недостатнього розуміння.
Питання: Чим можна замінити м’ясо?
Відповідь: Овочами, фруктами, горіхами, насінням, злаковими. Це означає: рис, боби, гречка та молочні продукти. Це їжа для людей . Вся необхідна кількість поживних речовин, які необхідні людині, містяться у цих продуктах.
Питання: Мій тато помер від раку горла пів року тому, але душа його не отримала належного спокою. Що я можу зробити?
Відповідь: Не дивно. І ви сказали “його душа”. Я, дозвольте, роз’ясню це. У нас немає душі, ми —душа. Знову ж таки, нас ввели в оману цим виразом “моя душа”. Є моє тіло, мій розум, а я – душа.
У будь-якому випадку, те, що ви кажете, що коли ваш батько залишив своє тіло, він не отримав спокою. Ми не знаємо, як ви дійшли цього висновку, але ви маєте рацію. Можливо ви знаєте це безпосередньо. Можливо, ви так вигадали, але це не має значення. Єдиний спокій для душі, єдиний, — коли душа має взаємини любові з Всевишнім Господом. І вона перебуває у спокої у цій любові до Всевишнього, бо це єдине, де знаходиться спокій. І в результаті вона повертається у духовний світ, а саме у світ любові, щастя та гармонії.
Тож чи вмирає людина з усмішкою на обличчі або з гримасою на обличчі, якщо вона не розвинула ці взаємини любові з Богом, вона ніколи не матиме спокою. Те твердження, яке ми часто чуємо, що “він мирно пішов уві сні”, є також частиною ілюзії. Ми хочемо, щоб так було, ми сподіваємося. Але тільки якщо особа зробила те, що я описав, зі своїм життям, вона зможе піти спокійно і перебуватиме у спокої.
Але ви питаєте: “Що я можу зробити?” По-перше, якщо ви самі почнете щиро займатися цим процесом бхакті-йоги, застосовуватимете цей процес, повторюватимете ці мантри, це також допоможе вашому батькові. Бачите, це настільки милостиво, що включає також і інших людей. Ви можете дізнатися більше про це. Також можете запропонувати їжу Господу , а потім цю їжу запропонувати своєму батькові. Або повторювати мантри, думаючи про його добробут. Тоді ви можете зробити дуже багато. Але просто сидіти та сподіватися – у вас немає сил, немає сили у цій надії.
Питання: Зараз багато пар не можуть мати дітей. Через роки розпачу знаходять порятунок у ЕКЗ, як ви сказали. Але ж ці діти не повинні народитися, але народжуються. Чи приймає Бог їхні душі? Що ви думаєте про це? Адже це неприродно.
Відповідь: Знову ж таки, душа вічна. Це вже діти Бога, Він вже їх прийняв і є джерелом їхнього вічного існування. Отже, немає такого питання про те, щоб Він приймав чи ні. Питання не в цьому, Він завжди безумовно любить їх.
Питання в тому, що людина намагається відігравати роль Бога – це та гра, в яку ми так рішуче намагаємося грати. Я намагаюсь грати роль Бога. Через мою карму або через карму чоловіка, або нашу спільну карму, або що завгодно, у нас з наших взаємин не можуть зʼявитись діти, але ми хочемо це змінити. Та це не наша позиція – наша позиція не грати у Бога. І в процесі вони запліднюють безліч яйцеклітин, щоб про всяк випадок хоча б у однієї вдалось. А щойно клітина запліднюється – то це вже особа, це вже людина. Але вони вбивають всі непотрібні запліднені клітини. І що таке? Це вбивство.
Тож у нашій спробі досягти того, що ми хочемо, щоб задовольнити наші матеріальні бажання: “Хочу дитину, тому що я хочу бути щасливим з нею. Я – центр, я тут і хочу бути щасливий, маючи дитину. І я робитиму це, і тому братиму участь у вбивстві”. Це все ілюзія. Ви не віддаєтеся: “Добре, така моя карма”. Якщо я черпаю своє щастя і задоволення у своїх взаєминах з Верховним Господом, всі ці речі, які так важливі з матеріального погляду, вже не стають такими важливими – я маю щось важливіше, що можу робити в житті.
Якщо у мене є дитина – чудово. Я буду ростити цю дитину в служінні Господу, даватиму їй освіту від Істини, а не від ілюзії. Я робитиму те, що можу, щоб подбати про матеріальний і духовний добробут дитини Бога, яку Він помістив під мою опіку. Але якщо цього не станеться – це також чудово. Цей світ сповнений людьми, які потребують моєї допомоги – я допомагатиму їм. І це вільно від ілюзії, це вище заздрощів, бажань і чуттів, емоцій та чого б не було. І тоді я не потраплю в біду, я — смиренний слуга Бога. І якщо такою є моя ситуація цього разу, то так тому і бути.
Питання: Що може робити духовна душа зі своїм вічним життям?
Відповідь: Залежить від вас. У вас є вільна воля, ви можете робити, що хочете. І це те, що люди роблять прямо зараз щодня – що хочуть. Але що потрібно зробити? Тобто, питання не “що можна”, а “що потрібно”? Це повернутись у своє відначальне становище люблячого слуги Верховного Господа, вічно. І тоді ви перебуватимете у своєму природному стані, у своєму природному вигляді.