Питання: Що відбувається із душею після смерті людини?
Відповідь: Душа залишає тіло, як ми говорили багато разів. Це вічна жива істота, тому вона не вмирає і вона залишається у свідомості, з нею разом залишаються її свідомість, її карма, її бажання, привʼязаності. І природа влаштовує так … Все це матеріальне творіння знаходиться під керівництвом матеріальної природи, яка знаходиться під керівництвом Крішни. І є дуже визначена система, яка діє. Тож природа влаштовує так, що ця особа отримує нове матеріальне тіло відповідно до того, про що ми щойно говорили: бажання, її минулу карму тощо.
Тож, ми продовжуємо існування в матеріальному світі в тому чи іншому становищі. Доки ми не очистимося від наших матеріальних бажань і привʼязаностей, і карми. І тоді, коли ми залишаємо тіло, вже ніщо не тримає нас у цьому світі. А єдиний інший світ, який є окрім цього – це духовний світ. І тоді душа переноситься у духовний світ, у відповідності до її взаємин з Верховним Господом, які розвиваються, поки вона перебуває ще у цьому світі.
Питання: Як позбутися привʼязаності до дорослих дітей?
Відповідь: Ви були прив’язані до інших дорослих дітей у минулому житті, але ви не пам’ятаєте цієї привʼязаності. Ми були прив’язані до стількох людей… до стількох… у стількох різних життях. До мільйонів. До мільйонів та мільйонів, але ми не прив’язані до них зараз. У нас зараз наша поточна привʼязаність. І так просто продовжується. На наступне життя новий комплект привʼязаностей. Але в будь-якому випадку, справжня відповідь… Те, що я сказав зараз, це правда, просто це не відповідь на ваше запитання “як позбутися цієї привʼязаності”. Ви повинні замінити ці привʼязаності на привʼязаність до Бога.
Чому ви прив’язані до ваших дорослих дітей? Через взаємини. Це все зводиться до взаємин: я мати, це мої діти і з цих взаємин відбувається ця привʼязаність. Ми не прив’язані до дорослих дітей інших людей, тому що це не ваші діти, у вас немає цих взаємин. Так що все пов’язане із взаєминами. Ми прив’язані внаслідок взаємовідносин.
Отже, процес бхакті-йоги полягає в тому, що ми розвиваємо все більш і більш справжні взаємини з Верховним Господом. Становище Господа в нашому житті стає все вищим і вищим, це стає все більш і більш цінним, все більш важливим, і в міру цього ваша привʼязаність до Нього зростає. А привʼязаність до всього матеріального, чи це діти чи домашні тварини, чи батьки, чи будь-хто, поступово зменшується і заміщається цією зростаючою привʼязаністю до Бога.
Чи продовжуємо ми любити їх? Звісно. І реальність така, що ми будемо любити їх ще більше, але це інший вид любові, це духовна любов, це не любов матеріальної привʼязаності. Тому ми в кращому становищі, щоб могли про них подбати. Без болю, гніву, образи, розладів та всього іншого, що тягне за собою привʼязаність. І ми насправді можемо їм допомогти.
Два дні тому в мене померла сестра, але мене це не зруйнувало. Я не відчував: “О, мені так сумно”. Не тому, що я не любив її, але тому що в мене не було цієї матеріальної привʼязаності. Тому що в мене є інша, хоча ще не така просунута, але інша духовна привʼязаність. Чи нехтував я нею, коли вона перебувала в напівсвідомому стані останній тиждень? “Та подумаєш, моя сестра – я про неї не дбаю, я тут Бога люблю, а це все – матеріальні справи”. Ні, не було так. З керівництва, яке я отримав від свого духовного вчителя, я знав, що робити, і я міг направляти її: як їй правильно залишити тіло, щоб її подальша подорож була успішною.
Так що я організував так, щоб її діти, мої племінники, і її чоловік зробили те, що потрібно, щоб вона могла перейти в більш високе духовне існування. І вони так і вчинили. Вони добре співпрацювали і добре все сприймали, хоча були за тисячу миль. Це інше життя, інше розуміння життя. І це те, що всім потрібно зрозуміти та усвідомити, бо це найцінніше. Без цього в нас нічого немає.
Питання: Як ви ставитеся до розвитку інтуїтивних здібностей? Небезпечно це чи безпечно?
Відповідь: Я представляю дуже, дуже чітко представляю саме ведичне знання. Я розповідаю лише те, чого мене навчили, що я зміг зрозуміти. І тому для мене все дуже просто. Мій духовний учитель не вчив розвитку інтуїтивних здібностей. Господь Гооранга не вчив розвитку інтуїтивних здібностей. Тому я навіть не розглядаю це як те, що треба робити.
Бачите це дуже унікально. Це можна зрозуміти, але насправді це одкровення – те, що нам потрібно зрозуміти. Будь-хто може прийти до нас і сказати, що нам треба щось розвивати. Ось приклад… Наприклад, розвиток інтуїтивних здібностей. Можливо, про це написано книгу… я впевнений, що в Інтернеті повно інформації на цю тему. І ви думаєте: “О, так, може, мені справді цим зайнятися?” Нас починає це зацікавлювати, і ми починаємо в це вникати. І починаємо намагатися розвинути ці здібності, наче це були слова Господа. Але приходить справжній духовний учитель і каже: “Розвивайте ваші духовні здібності знати, ваші здібності знати і любити Бога і служити Йому”. Ми навіть не чуємо, що він каже, не хочемо навіть знати про це.
Такий стан людської раси зараз. Ми настільки зацікавлені всім, що не має жодної цінності. І не зацікавлені… і не зацікавлені абсолютно нічим, що має справжню цінність. І це недобре.
Так що моя думка – не витрачайте дарма свій час. Очевидно, що ми маємо інтуїтивне розуміння, тому що це те, хто ми є, ми інтуїтивні істоти. Деякі люди більш чутливі до цього, ніж інші, але це не щось, що потрібно намагатися розвивати, начебто це щось, що допоможе мені в момент смерті.
Наприклад, скажімо, я дуже інтуїтивний, і я вже розумію, що помру за тиждень. Я просто інтуїтивно це знаю. І що? І що я робитиму цей наступний тиждень? Маю якийсь спосіб підготуватися? Чи я просто сидітиму і непокоїтимусь про це? Тікати від цього я все одно не можу: “Я ж помру, я не можу від цього втекти”. Або я робитиму все що завгодно, щоб якомога більше насолоджуватися за ці останні сім днів. Ніщо не допоможе мені наприкінці останнього сьомого дня. Але якщо в мене є це знання, то я точно знатиму, що мені робити, я почну готуватися. І якщо в мене є це знання, то є надія, що я вже якоюсь мірою підготовлений.