Питання: Яким є духовний світ?
Відповідь: Це чудове місце. Матеріальний світ – це спотворене відображення духовного світу. Що це означає? Це означає, що все, що ви бачите тут, є там, тільки в чистому вигляді. Це означає, що всі форми, які ви бачите тут, є там. Ви бачите тут дерева – вони є там, ви бачите квіти тут – вони є там. Там є озера, є ставки, є гори. Є також люди. Все, що ви бачите тут, є там; це віддзеркалення духовного світу.
Ви не можете побачити в дзеркалі те, чого немає в тому, що в ньому відображається. Тільки у духовному світі все чисто, духовно, нематеріально. І оскільки там вічна свідомість, там вічні взаємини. Взаємини не змінюються. Там особи, які люблять, люди які дбають, які насолоджуються взаєминами. Але це не лише взаємини між людьми, це… найголовніше, що це взаємини з Верховною Особою, із Крішною. Всі жителі духовного світу перебувають у любовних взаєминах з Крішною, і тому там усі знаходяться на одній хвилі, так би мовити. Усі люблять Крішну і всі діють певним чином у своїх індивідуальних взаєминах любові до Крішни.
Кожен аспект духовного світу несе чисте щастя. Там немає хороших днів та поганих, що я сьогодні щасливий, а завтра я в депресії. Там немає депресії, там немає такого поняття, не існує, немає хвороб, немає старості, немає смерті, немає інших людей, які б діставали нас, немає природних катаклізмів: землетрусів, повеней, посух; немає воєн, немає демонів – нічого цього, це не існує. Це досконалий світ, бо це досконалий світ. І це той світ, до якого ми належимо.
Ось чому ми ніколи не почуваємося тут у своїй тарілці: “Так, начебто непогано, але могло б бути краще”. Але там ви не можете сказати, що добре, але могло б бути краще, тому що там вже краще. Так, як тільки-но може бути, і стає лише краще. І настрій, і емоція, яка наповнює там усе довкола, – це любов, а не хтивість, “віддати”, а не “взяти”. Це духовний світ.
Духовні планети… Ви бачите планети у небі. Є духовні планети, їх дуже багато, і всі вони населені особистостями, які знаходяться там і мають взаємини любові з Верховним Господом. На кожній планеті є експансія (поширення) Крішни у Його формі Нараяни. Усі інкарнації Бога, які зʼявлялись у цьому світі, всі вони мають власні планети. І віддані цієї інкарнації є мешканцями цих планет, вони перебувають там у любовних стосунках із Господом у цій експансії.
Це незвичайний світ і він реальний. Це не світ фантазій. Цей світ — це фантазія. Ми вважаємо, що це реально, але це не реально. Це реально, але тимчасово. І він не реальний у плані того, що це не наш справжній дім. У будь-якому випадку, по кожному питанні можна говорити і говорити, але хороші питання, дякую!
Питання: Що таке низька самооцінка, почуття провини за все, що відбувається з тобою? Звинувачувати себе, що я не така якась, що зі мною щось не так: зла, жадібна, безсердечна і таке інше.
Відповідь: Є дві категорії самооцінки: матеріальна самооцінка та духовна самооцінка. Матеріальна самооцінка пов’язана, по суті, з тілом, розумом, моєю матеріальною ситуацією, коли я хочу, щоб я подобався іншим, коли я відчуваю, що я не здатний зробити нічого хорошого, нічого важливого, що я невдаха і так далі. І матеріалісти кажуть: “Ти маєш добре про себе думати. Позитивне мислення. Не треба дивитися на погане, треба бачити добре. Ти красивий, ти прекрасний, ти особливий” і таке інше.
Це матеріалістична ідея вирішення – накачувати своє фальшиве его. “Я насправді, насправді надзвичайна людина”. І вони навіть радять вам робити такі наклейки вдома на дзеркало у ванній, на холодильник, на робочий стіл, де працюєш: ти гарний, ти прекрасний, ти такий милий, ти успішний і таке інше. І люди це роблять. Але це нічого не вирішує, це просто частина ілюзії, я просто створюю ще додаткову ілюзію.
А духовна самооцінка протилежна цьому. “Я знаю, що я низький”. Низький у чому? У зв’язку з Верховним Господом, я не рівний Йому. Я ніколи не можу бути Богом, я не рівний Богу. Він чудовий. І в усьому йдеться не про мене, а про Нього. Моя самооцінка полягає в тому, що мені дозволяється любити Його і служити Йому. Він дає мені це тіло, Він дає мені цей розум, Він дає мені стільки надбань, які я можу використати для служіння Йому. І я дитина найдивовижнішої Особи з усіх особистостей: Він мій Господь, Він мій батько, Він мій доброзичливий, Він мій друг, Він мій господар, Він моє все.
Я не намагаюся почуватися добре, тому що я великий. Це фальшиве его. Я почуваюся добре, тому що я пов’язаний у любові з Найбільшим, і це абсолютно відрізняється. І потім ви стараєтесь, як можете, у вашому служінні Богові, і Він знає це. А вся ця вина і решта ніяк не допоможуть вам. Винний щодо чого? Єдине з приводу чого можна почуватися винними, тому що ми вибираємо не служити Йому. Я винний у тому, що я демон. Це справді вина, тому що так, це недобре.
Так що вам потрібно стати відданими Бога, потрібно дізнатися філософію, не тільки розумово її дізнатися, але усвідомити, і тоді все, що ви описуєте, – піде.
Питання: Ви вважаєте себе щасливою людиною?
Відповідь: Так. Не повністю щасливим, звичайно щасливим, але так. Дуже гарний мій друг сказав це досконалим чином. Якось він розмовляв із однією жінкою з приводу всього цього. І, по суті, вона запитала те саме питання: “Добре, ну а ти завжди щасливий?” Він сказав: “Ні, але коли я нещасливий, я знаю чому”. Це важливо. Якщо ми нещасливі, і ми знаємо чому – тому що ми намагаємося бути Господом, ми намагаємося грати роль Крішни – насолоджуватися замість співпрацювати у служінні Йому. Тоді ви знаєте, чому ви нещасливі, і тоді ви знаєте, що робити.
Ви знаєте: “Це моя проблема, що я просто думаю про себе, і як я буду насолоджуватися тим чи іншим чином. І я знаю, що це проблема, тож я поміняю її”. Тож це безцінно. І доки ви не знаєте проблему, у вас ніколи не буде вирішення. Але життя спроб служіння Богові, навіть якщо вони будуть недосконалі, — це щасливе життя. Ви намагаєтеся робити те, що правильно.
Так, ви робите помилки, ви далекі від досконалості. Вплив хтивості і так далі може відводити вас кудись, але це вже не так суттєво. Ви розумієте, що я не буду щасливим, роблячи це, це і це. Навіщо тоді це робити, якщо це не веде мене до щастя, а веде у зворотному напрямку.
Отже, коли ми живемо способом життя йоги, коли ми живемо в гуні благості, як сказано у 18 главі Бхагавад-гіти, це те, що приводить нас до щастя. І в міру того, як розвиваються наші взаємини з Верховним Господом, так само розвивається наше щастя.
Питання: Як подбати про родича, який вмирає, якщо він усе життя був проти цього процесу, але приймав християнство? Боюся, що мантри викличуть у нього лише сильний негатив.
Відповідь: Тоді розмовляйте… Говоріть із ним на такому рівні, який він може прийняти. Говоріть з ним про Ісуса та про його послання любити Бога. І кажіть йому про те, що він може віддатись Ісусу, віддати своє життя в руки Ісуса. Знати про те, що Ісус дбає про нього. І тільки не забувайте про Отця, бо Ісус ніколи не забував про Отця. Ісус говорив: “Отче наш, що на небесах”, – він завжди говорив про нашого Отця.
Тож говоріть з ним таким чином. Говоріть якісь християнські Імена Бога, якщо це єдине, що він здатний сприйняти: Єгова, Яхве, Елохім – вони так само мають духовну силу. Що можете. Робіть те, що можете. Чим більше ви знаєте, тим більше ви можете зробити. Візьміть їжу, запропонуйте її Крішні і дайте йому цю їжу.
Давайте йому води. Запропонуйте Богові воду і давайте йому води. Якщо він не може пити воду, накапайте йому на голову. Одягніть йому намисто туласі, скажіть: “Я сам їх зробив, і хочу, щоб ти носив на згадку про мене”. Що завгодно, бо у вас уже є стосунки. Вам потрібно використовувати ці взаємини для того, щоб допомогти йому. У вас вже є взаємини з ним, так що використовуйте їх, як того вимагає ситуація, щоб допомогти йому піти.
Люди змінюються з наближенням до смерті, стають як діти, тому що вони розуміють, що вони вже не така… не така сильна і міцна, людина, яка все контролює. Вони відчувають, що вони вступають на якусь незвідану територію, у невідомий їм світ, і багато хто до моменту смерті стає дуже сприйнятливим.