Питання: Як правильно залишити своє тіло? Що це означає?
Відповідь: Я щойно це розповів. Слухати оспівування, думати про Господа. Якщо ви жили, розвиваючи свою любов до Бога до цього моменту, тоді ви вже матимете ці взаємини. І, як я сказав, ці взаємини приведуть вас до Нього. І ви знатимете – я йду. І це дуже-дуже чудовий досвід.
Можливо, це не буде просто фізично, в цьому немає гарантії. Може, ми розіб’ємося в аварії, чи страждатимемо через рак. Хто знає? Не завжди легко залишити фізичне тіло. Але сам собою відхід – це буде просто ще один день життя, ще один день любові до Бога. І якщо ви розвиваєте взаємини з іншими відданими Бога, які знають це, вони прийдуть і допоможуть вам. Тоді це означає, що у вас є справжні друзі.
Питання: Розкажіть про намисто туласі. Для чого його носять і що воно означають?
Відповідь: Як я сказав, намисто туласі з рослини туласі. Але я хочу уточнити такий момент, що рослину не вбивають для того, щоб зробити з неї намисто. Життя рослини туласі не дуже довге – це скількись-то років. І коли вона йде, залишає це тіло рослини, тоді використовується дерево, ця деревина, не раніше. І це дерево має духовну силу. І намисто туласі означає, що я належу Богові. І це захист. І посланці смерті, які приходять забрати душу, якщо вона грішила, коли вони бачать намисто туласі, вони не можуть забрати цю особу.
Отже, якщо вас кремують разом… кремують у намисті з туласі – це ще краще. Не питайте у мене всіх подробиць, чому – я кажу те, що знаю. Дуже сильно рекомендується, щоб вас кремували в намисті з туласі, і мою сестру кремували таким чином. Це одне із питань, яке я поставив своєму племіннику: “Ви збираєтеся її хоронити чи кремувати?”. І він сказав: “Вона просила, щоб її кремували”. Я сказав: “Добре. Кремуйте її в намисті з туласі”.
Ми кремували нашу матір теж у намисті з туласі, і, можливо, моя сестра прийняла це рішення бути кремованою, ґрунтуючись на тому досвіді, який ми мали з нашою матір’ю.
Так що я особисто ніколи не знімаю намисто туласі, воно завжди на мені. Це не означає, що я перебуваю в якійсь секті, що я член якоїсь секти. Це те, що думають більшість людей: “Ой, він член якоїсь секти, тому що в нього ось ці штуки на шиї”. Але це не має до цього жодного стосунку.
Питання: Всевишній – це любов, але чомусь Він дозволяє маніяків, монстрів, збоченців, вбивць, війни, безневинні жертви, смерть немовлят або зовсім ненароджених. Що це за випробування? Для кого? Люблячим батькам? Чи їм самим, жертвам? А в чому випробування вбивць, як вони страждають? Вони ж нічого не одержують від цього?
Відповідь: Так, це важко зрозуміти людям, якщо вони насправді не розуміють. Бог кожному дає вільну волю і так само невелику незалежність використати цю волю. Якби Бог робив усе по-своєму, то не було б матеріального світу. Він створив ¦матеріальний світ, не тому що Він хоче, щоб ми страждали. Він створив матеріальний світ, бо ми, по суті, вимагали його. Існує світ де немає страждань, немає педофілів, немає монстрів, немає демонів – нічого з цього; немає зла, немає гріха, нічого такого поганого. Такий світ уже існує – це духовний світ. І це те, де ми мали б жити. І тоді ми будемо вільні від усього того, що ми перерахували і також від усього іншого.
Але ми не вибираємо там жити. Спочатку ми вибрали прийти в цей матеріальний світ, намагаючись… щоб намагатися відігравати роль Бога, бути найголовнішим, бути тим, хто насолоджується, тим, хто керує; контролювати, бути незалежними від Бога. “Я робитиму, що хочу, не намагайся мені говорити, що робити”. Така свідомість поміщає нас сюди; і вона – утримує нас тут. Те, що матеріальний світ влаштований Богом, природно, як місце, куди я можу прийти і спробувати насолоджуватися незалежно від Нього. Але Він влаштований таким чином, що насправді я не можу насолоджуватися. Я можу намагатися насолоджуватися, але насправді не можу насолоджуватися. І це вічна істина – я ніколи не можу насолоджуватися незалежно від Бога.
Так що цей світ наповнений заздрісними людьми у різних тілах, які намагаються керувати і насолоджуватися так і інакше. Вони мають різні набори органів чуття, щоб намагатися насолоджуватися тими чи іншими речами. І якщо у вас світ, наповнений заздрісними людьми, які намагаються бути незалежними від Бога, як ви вважаєте, чи буде це мирне місце? Чи це буде гарне місце? Це не може бути таким. Ми злодії, злодії та бандити, ніколи немає мирного суспільства, спільноти. Заздрість, жадібність – це все результат хтивості – не ведуть до миру, щастя, гармонії та ні до чого доброго. Вони ведуть тільки до темряви та до всього поганого. І Бог не винен.
Навіть коли ми приходимо в цей світ, Він посилає ведичні писання, які кажуть: «Ви робите помилку, не робіть цього!» Але ми не хочемо знати, що каже ведичне писання.
– Це Бог каже.
– Та мене не хвилює, що Він каже. Я якраз пішов звідти, тож не хочу це чути.
Тож ми їх “викидаємо”. Він посилає духовного вчителя, який каже нам: “Не робіть цього, це не ваш дім. Ви повинні повернутися назад у духовний світ. Присвятіть свій час і енергію, щоб очистити вашу свідомість, щоб ви могли повернутися в духовний світ, як люблячий слуга Бога”. Чи ми слухаємо? Ні. “Іди геть з мого життя, ти дивний, ти лідер культу. Тримайся від мене подалі. Це якась релігія. Дай мені тут насолоджуватися”.
Будучи покритими хтивістю та його супутниками: гнівом, жадібністю, заздрістю, ревнощами, ненавистю, ми спускаємось все глибше і глибше в пекло. І ведемо за собою інших, беремо з собою інших. Закон карми досконало керує всім. Ви кажете: “Вони нічого за це не отримують”. Отримують дуже багато, вони дуже страждатимуть. Можливо, не в цьому житті, хоча вони страждають у своєму серці, вони не можуть відчувати мир і спокій.
Як ви думаєте, ґвалтівник почувається всередині добре? Він живе в темряві пекла, керований власною хтивістю. Тож він нещасний, він нещасливий. Але він не може з цим впоратися, ним керують. Тому він чинить злочини, ці злочини.
Те ж саме робить педофіл, який знаходиться на рівні ще нижче, ще в більшій темряві. І так далі. І вони дуже страждають. Навіть якщо вони настільки покриті, що вони не бачать, що вони роблять щось погане. Так далеко ми можемо зайти, що ми можемо робити такі речі і не розуміти, що це погано. Наші серця можуть бути настільки жорсткими.
Але вони страждатимуть, дуже страждатимуть у наступному житті і ще багато життів після цього. Вони відчуватимуть неймовірний біль, який неможливо описати – і фізичний, і ментальний через те, що вони зробили. Це те, що вони одержують від свого життя. Тож вони заплатять. Але оскільки ніхто нічого не робить, щоб змінити свідомість і серце, ніхто не працює на цьому рівні, для того, щоб витягнути людей з цієї темряви їхнього демонічного життя на рівень світла, знання, все стає тільки гіршим – хвороби розвиваються.
Нічого не буде ставати кращим, поки люди не змінять свій напрямок у житті, свою свідомість. Спосіб життя йоги , пам’ятаєте, що ми говорили вчора? На цій планеті Земля, якби ми почали жити способом життя йоги, все те, що настільки демонічно, похмуро і пекельно було б замінено турботою, любов’ю і… турботою. І замість того, щоб маси людей збиралися на футбольні матчі і на рок концерти, і на величезні вечірки, вони збиралися б оспівувати Імена Бога. І ця звукова вібрація розходилася б на всі боки і очищала б атмосферу замість забруднювати атмосферу. І це істина.
Тож, не звинувачуйте Бога, Він каже: “Не робіть цього”. Але Він дає нам свободу волі вибирати робити це чи ні. Якщо Він забере її, тоді немає сенсу у слові “свобода”. Він каже: “Використовуй свою волю правильно, не використовуй її неправильно. Це зруйнує тебе, зруйнує планету, зруйнує інших істот у всіх формах життя”. Тож ось як варто розуміти. Це не вина Бога, Він любить усіх. І Він каже: “Повертайтеся додому, йдіть із цього пекла”. А ми говоримо: “Ні-ні, все гаразд. Зі мною ще нічого такого не було. У мене все гаразд. У мене все гаразд”. Це те, що ми робимо.