Духовна душа спочатку перебуває у духовному світі. І духовний світ – це світ любові. Кожна емоція у духовному світі – це любов. Все, всі емоції: там немає смутку, там немає гніву, немає нічого, що є у цьому світі. Це світ, який сповнений любов’ю. І разом із любов’ю приходить дуже велике задоволення, яке називається “ананда”. Це опис задоволення чистої любові. Насправді це означає духовне блаженство. І це духовний світ. А матеріальний світ протилежний духовному світу. Так що в духовному світі любов приносить найбільше задоволення. Але в матеріальному світі кохання завдає найбільшого болю.
Чи чули колись про “розбите” серце? У когось колись було таке? Звісно було. Ще одна пісня Бітлов: “Ми самотні, наші серця розбиті”. Це означає, що хтось, на кого я направив своє кохання, залишив мене. Якимось чином ми розлучилися. І це розбило моє серце. Чому серце? Тому що у матеріальному тілі душа перебуває у серці. Це те, де ми є. Ми в серці. Ось чому все це впливає на нас тут. Я ніколи не чув, щоб він говорив, щоб ви говорили: “О, він пішов і розбив мою стопу”.
Ні, це все тут. Я відчуваю це у своєму серці: біль у моєму серці, задоволення у моєму серці. Тому що я, духовна душа, знаходжусь там і відчуваю це. Але чому ця любов не приносить те, що потрібно мені? Я поясню.
Коли ми, духовна душа, приходимо в матеріальний світ, ми входимо в матеріальну атмосферу. І нас покривають різноманітні шари матеріальної енергії. Починаючи від найтоншого до найгрубшого. І перше покриття, яким покривається духовна душа, називається “фальшиве его”. Це перше покриття душі у матеріальному світі – фальшиве его. Слово “его” означає “я”. Власне “це той, хто я”, “его” означає “я”.
Можливо, ви десь могли прочитати, що его – це погано. Я постійно зустрічаюся з людьми, які читають книги. Вони кажуть: “О, мені треба попрацювати над моїм его. Я працюю над своїм его, але в мене досі є его. Я намагаюся позбутися його” і так далі. Але ви не можете зробити це, тому що це те, хто ви. Ви не можете позбутися себе. Проблема не в его, проблема в фальшивому его, в фальшивому я. У хибному розумінні того, хто я.
Коли я вкриваюсь фальшивим его, мій висновок стає таким: я той, хто насолоджується, панує, керує, я Всевишній, Господь. Ось так я уявляю себе. І я прокладаю курс у цьому житті таким чином, щоб намагатись виконати це, щоб я міг насолоджуватися, керувати, бути паном.
Але мені потрібні інструменти, щоб я міг це робити. Тому я отримую наступне покриття поверх фальшивого его. Перше з них після фальшивого его – це розум. Тепер маю розум. Потім іде інтелект. Це називається тонке тіло, астральне тіло. Астральне тіло складається з інтелекту, розуму та фальшивого его. І потім, поверх цього тонкого тіла, я отримую грубе тіло. Це те, що ви бачите у дзеркалі. Те, яке вмирає. І його закопують у могилу, чи спалюють, чи що там із ним роблять… Тимчасове. Яке не існує довго. Воно складається із п’яти елементів, матеріальних елементів. Це починається з ефіру, потім повітря, вогонь, вода та земля. Тож це те, що формує грубе тіло. І тепер я маю всі ці оболонки, що складаються з цих восьми елементів: земля, вода, вогонь, повітря, ефір (це фізичне тіло), інтелект, розум і фальшиве его (це тонке тіло).
Внаслідок цього матеріальне життя виглядає так, як воно виглядає. І всі ілюзії починаються з фальшивого его. У мене є тіло, я починаю думати: “Я це тіло. Ось хто я”. Я ототожнюю себе помилковим чином так, як ми говорили на початку: чоловік, жінка, росіянин, казах, американець і таке інше. Ніщо з цього не є правдою. Це все фальшиве. Але ми переконані у цій ілюзії.
Повертаючись до душі: хто я – любов? Так? Це моя сутність – любов. І вона виходить із мене. Але що з нею відбувається? Вона проходить через фальшиве его. І коли вона проходить через фальшиве его, вона спотворюється. І виходить назовні не як любов, а як хтивість. Отже, любов у цьому світі це не любов, а хтивість. Якщо у вас є чисте біле світло, і ви пропускаєте його через червону лінзу, з цього боку лінзи світло буде червоним, воно не буде білим. Воно, таким чином, перетворюється, воно змінюється через те середовище, через яке проходить. Але початкове світло – біле. А якщо я залишаюся з цього боку, то бачу червоне світло, розумієте? Ось те, що відбувається. Любов перетворюється на хтивість. І вона протилежна.