Відповідь така: мені потрібно перенаправити мою здатність любити туди, куди відначально передбачається її спрямовувати, на те, на що вона відначально повинна, до кого вона від самого початку повинна відноситися – на Всевишнього Господа. Це те, де я знайду все, що шукаю і набагато більше. Пам’ятайте про те, що Верховний Господь є вмістилищем любові.
Пам’ятаєте, що ми дуже маленька духовна душа? У мене є любов, але в дуже невеликій кількості. У мене є моя маленька крапелька любові, у тебе є твоя крапелька любові. Ми знаходимося в пустелі. Матеріальний світ описується як пустеля. І що таке пустеля? Пустеля – це місце, де немає води. Це те, що робить пустелю пустелею. Казахстан, по суті, пустеля, так? Чому? Бо немає води. Ви проводите воду в пустелю – і вона вже не пустеля. Є місце у Каліфорнії… По суті, весь південний схід Штатів – це пустеля. Є всі ці пустелі, але якісь місця вони зрошують. І вони такі зелені. Повірити неможливо! Там довкола всі ці кактуси, все висохле, а посередині – такі неймовірні м’ясисті зелені пальми. І єдина різниця – це вода.
Тож наші серця подібні до пустелі. Матеріальний світ подібний до пустелі. І ось ми знаходимося в пустелі. Ми зустрічаємося один з одним: у мене є моя крапелька води, а в тебе твоя крапелька води. І ми говоримо: “О, давай я тобі дам свою крапельку води, своє кохання”, а ти кажеш: “О, чудово, дякую, а давай я тобі дам свою крапельку любові?” І обмінюємося цими крапельками. І що це дасть? Я в пустелі. І я тобі даю крапельку, а ти мені даєш крапельку, і ми, як і раніше, хочемо пити:
-А У тебе ще є?
-Я вже й так все віддала!
Насправді ми не можемо задовольнити одне одного, це неможливо. Це просто неможливо за своєю природою. Але вмістилище … розумієте, що таке водойма в пустелі? Оаза. Якщо ми підемо до оази, то буде вода і для тебе, і для мене. І безліч води для всіх інших. І всі п’ють, і чудово. І це вже не пустеля – це оаза. Оаза у пустелі представляє життя, задоволення, вдоволення. Являє собою безпеку, порятунок: “Я більше не помру”. Це те, як ми маємо це розуміти.
Якщо я відновлю свій зв’язок із джерелом, то я можу насправді наповнитися любов’ю. І що наповниться? Наповниться моє серце. Моє серце наповниться любов’ю. І в мене буде достатньо люові для себе та для всіх інших теж. Не лише для мене. Не тільки для мене і моєї дружини чи моєї дружини та сім’ї, чи моєї дружини, сім’ї та друзів, мого собаки, кішки та пташки. А для всіх, для всіх-всіх-всіх. І я, як і раніше, буду повним. Але якщо я не маю зв’язку із джерелом води, це неможливо. Це єдине рішення. І це те, де знаходиться справжнє щастя, задоволення. Взаємини – це найвищий рівень задоволення, оскільки це наш природний стан. Любовні взаємини – це природний стан для душі.
І знову ж таки: ось чому ми маємо стільки різних взаємин стількома способами. Але щоб ці взаємини були досконалими, вони мають ґрунтуватися на любовних взаєминах із Верховним Господом. І на цій підставі всі інші відносини теж можуть стати досконалими та задовольняючими. Це послання Вед. Це суть усього ведичного вчення. Це суть послання будь-якого досконалого вчителя, який приходив на землю, щоб нас навчати.