Вся інформація, яку я представляю, походить із Ведичних писань. Веди – дуже давні писання, вони були записані 5000 років тому. Слово “Веда” означає “знання” або “істина”. Це знання саме собою вічне. Перш, ніж бути записаним, воно передавалася усно від одного досконалого вчителя до іншого. Ми називаємо це “учнівська послідовність”, або “парампара”. Абсолютна Істина передається ланцюжком досконалих вчителів незмінною. Немає відступів, нічого не губиться і не додається. Знання передається чистим через прозоре середовище.
Я завжди наголошую, що це не моя думка. Часто люди запитують мене: “А що Ви думаєте про це і про те?” Моя думка не має значення. Що є Істиною? Кожен із нас має свою думку. Те, чим ми займаємося сьогодні – це сперечаємося: “Я думаю так, а ти – так”. Часто через різницю в думках виникають труднощі у відносинах. Абсолютна Істина усуває цю проблему. Ми маємо побачити Істину.
У Біблії дуже ясно говориться: “Тобі треба дізнатися про Істину, і вона зробить тебе вільним”. Ми повинні бути дуже зацікавлені в тому, щоб дізнатися про Істину, а не про міркування. Але, на жаль, ми надто прив’язані до власної думки, особистого світогляду, того, як ми це бачимо, у що віримо і таке інше. І це заважає нам насправді пізнати Істину. Ми її не підпускаємо. Ми дуже прагнемо робити, як знаємо. І тому, почувши Істину, відкидаємо її, адже вона не відповідає нашій думці. Ми не можемо прийняти Істину, оскільки дуже прив’язані до того, щоб бути авторитетом. Це велика проблема. Ось чому ми знаходимося в матеріальному світі і залишаємось тут. Ось чому ми маємо всі ці труднощі у житті, включаючи взаємини. Тому що “я авторитет, і ніхто не може казати мені, що робити”. Розумієте? Це абсолютна зарозумілість.
Тому процес очищення, та частина, яка веде до звільнення (ви повинні дізнатися Істину, і вона вас звільнить), один із великих кроків до свободи – це підкорити свою думку, свою “авторитетну” позицію. Це дуже важко, але потрібно. Це дві протилежності: зарозумілість і смиренність. Сьогодні у світі все сприяє зарозумілості. Через нього ми прийшли сюди (в матеріальний світ) і залишаємося тут. Більшість конфліктів у світі сьогодні відбуваються через зарозумілість. Ніхто не хоче поступатися: це моя думка, істина, життя тощо. А в результаті страждають наші взаємини.
Смиренність це протилежність зарозумілості. Тому, якщо ми духовно успішні насправді, а не просто робимо вигляд (що абсолютно безглуздо)… Якщо ми дійсно духовно прогресуємо, то стаємо все більш і більш смиренними. І це справжня ознака духовного поступу. Найсвятіші люди, ті, хто перебуває на чистій стадії досконалості життя, – найсмиренніші. А ті, хто далекі від такої свідомості, – найзарозуміліші.
Тож це велика подорож. Ми говоримо про духовну подорож. Знову ж таки, люди думають, що це означає піднятися в хмари, літати в астральному світі, мати космічні бачення, чути голоси з всесвіту або щось таке. Але це не духовний поступ. “Духовний поступ” означає спускатися все нижче і нижче і нижче до цієї позиції смирення.
Це велика подорож. Те, що ми вважаємо подорожжю вгору, це насправді подорож вниз. А що справді веде нагору, ми вважаємо шляхом униз. Чи бачите, у нас все навпаки. У матеріальному світі все з ніг на голову, все спотворено. Описується, що духовний та матеріальний світи протилежні.
Матеріальний світ – це спотворене відображення духовного світу. Коли ви дивитесь у дзеркало, там все навпаки: ліве праворуч, а праве ліворуч. Ви бачите, як дерево відбивається в озері. Коріння вгорі, а гілки внизу. А на справжньому дереві коріння унизу, а гілки нагорі. Відображене зображення протилежне. І ми живемо у цьому відображеному зображенні світу. Відносини, які ми вважаємо хорошими для себе, можуть виявитися руйнівними.