Хто я? Це наступна частина теми. Я говорю це постійно, тому що така основа Істини: якщо ми не знаємо, хто ми, то що взагалі ми знаємо? І справді, майже ніхто не знає.
Ми розмірковуємо. Ми метикуємо, складаємо думку, відчуваємо, маємо досвід того, хто ми є. Але майже завжди це хибно. Зовсім необов’язково те, що я думаю, відчуваю, переживаю, є Істиною.
Істина каже мені: правда це чи ні. Абсолютне Знання відкриває нам Істину. І коли моя правда відрізняється від того, що я маю прийняти (якщо я насправді хочу зробити прогрес), то я не правий. Сказати, що я не правий, справді важко. Зрештою ми виявимо, що були не праві у всьому. Так.
Веди говорять нам, що ми всі повинні поставити собі запитання: “Хто я?” Але ми не робимо цього, чи багато людей робить? І навіть якщо робимо, то яка наша відповідь? Вона буде неправильною, тому що ми не приймаємо авторитетної відповіді. Ми робимо висновок: “О, я прийняв ЛСД, мандрував у космосі і повернувся з новим рішенням того, хто я. Я світла енергія, або щось таке”. Це неправильно, невірно. Тому нам потрібно облишити всі ці пошуки, які ведуть не туди, і стати смиренними.
Веди говорять, що ми не є тим, ким вважаємо себе. Ми не це матеріальне тіло. Ми всі думаємо: “Я чоловік або жінка, я білий чи чорний, норвежець, іспанець, американець. Я молодий чи старий, я член цієї сім’ї”, – і таке інше. Це все неправильно, неправильно. “Я лікар, я юрист, я чоловік, дружина, батько, мати”. Це все неправильно, абсолютно неправильно, невірно. А люди будують своє життя на цій ілюзії. Тому те, що нам дійсно потрібно зробити, – це дізнатися, хто ми є насправді.
Пам’ятаю, як я сам одного разу почав шукати Істину, це було багато років тому. Я мав уже певні досвіди, і доволі глибокі. Я читав деякі книги, і з них і свого досвіду зробив висновок, що я не тіло. Отже, я знав, ким не є, але не знав, хто я. І звичайно, читаючи не ті книги і слухаючи не тих людей, я був спантеличений і зробив висновок, що я – Бог. Тому що люди казали: “Ти – Бог”. Добре. Звичайно, я знав, що це не так, але намагався усвідомити це, прийти до цього розуміння. Тому що це ж написано в книзі, яку хтось написав.
У ті часи не було Інтернету. Не можна було просто прочитати. Доводилося йти в магазин, купувати книгу, нести її додому, і тільки там відкрити та прочитати, уявляєте? Люди змушені були це робити. Це правда. У нас насправді були книги (смеется). Тож ти відкриваєш цю книгу і читаєш. А хтось написав її, і ти читаєш: “Ти – Бог”. І ти думаєш: “Гаразд”. Але в серці ти знаєш, що це не так. Ти знаєш, що це неправда. Але починаєш шукати цьому виправдання: “Ну я ще цього не зрозумів. Але коли більше прогресуватиму, то розуміння прийде”. Хоча насправді неможливо настільки зробити прогрес, бо це — неправда. Ти ніколи не станеш Богом. Неможливо стати тим, ким не є.
Отже, ми не матеріальне тіло, не це зовнішнє, фізичне тіло. Але ми маємо друге – ментальне. Іноді його називають астральним. Ментальне тіло складається з тонкої матеріальної енергії, не духовної. І це теж не ми, а щось на зразок спіднього одягу.
Ми духовні за природою і є крихітною духовною іскоркою, нескінченно малою за розміром духовною душею. Це те, ким ми є вічно.
Чому? Бо дух вічний. Матерія тимчасова, вона приходить і зникає. І це включає весь матеріальний витвір. Він приходить і йде. Приходить, проявляється на якийсь час і потім йде. Вся матеріальна енергія тимчасова, але дух — вічний. Іноді ми чуємо некоректний вислів: “Це стара душа”. Про того, хто народився дуже давно. Але душі не народжуються, вони вічні, завжди існуючі та відначальні.
Отже, ми не маємо початку, ми вічні. Також у нас немає кінця, тому що “вічне” означає “нескінченне”. Ми завжди існували і завжди існуватимемо. Це початок розуміння: я вічний, я духовна душа, я не це матеріальне тіло, я цей не матеріальний розум. А також ми є невід’ємними частинками Верховної Душі.
Звідки ми прийшли? Яким є наше походження? Як вийшло, що ми походbvj від вічної Верховної Особи? Ми є вічні невід’ємні частинки Відначальної Верховної Особи, відомої як “аді-пурушам”. “Аді” означає “перший”, “Пуруша” означає “Господь”. Відначальний Господь, первинний творець всього, причина всіх причин. Візьміть будь-що і відмотайте назад: була причина, яку викликала інша причина. Ви прослідкуєте всі причини та прийдете до аді-пуруші – причини всіх причин. Це наша справжня природа.