Бхакті-йога – це магія. Секрет – у любові до Бога. Секрет у тому, щоб любити Бога.
Часто через недостатнє розуміння люди чують такі слова і роблять висновок, що не можна любити нікого в цьому світі, а можна – лише Бога: “Отже, я не можу любити матір, батька, чоловіка, дружину, дітей, друзів? Тільки Бога?” Ні, сенс не в цьому, а навпаки. Але річ у тому, що спочатку потрібно розвинути любов до Бога, і тоді ми зможемо по-справжньому любити когось.
Це пов’язано з тим, що Бог є джерелом, Він – резервуар, джерело любові. Чому у мене в серці є трохи любові? Тому що я є невід’ємною частинкою. Маленька крапля любові у моєму серці з’явилася з океану, резервуару любові. У мене є крапля любові, але вона маленька, навіть якщо я по-справжньому люблю когось і віддаю їм повністю свою краплю любові. А якщо мені пощастить, то і вони дадуть мені свою краплю, але в мене, як і раніше, буде лише крапля. Я в пустелі. Крапля у пустелі небагато дає. До того ж, часто я хочу дати іншим мою краплю, вони її з радістю приймають, але свою мені дати зовсім не хочуть. Тепер я залишаюся взагалі без краплі, а вони мають дві.
Ми часто скаржимося: “Чому я завжди говорю, що люблю тебе, а ти мені у відповідь цього не кажеш. Чому я завжди тобі щось роблю, а ти для мене ні? Ти не приділяєш мені уваги”. Чи чули колись таке? Може, навіть говорили так, це звично. Це дорога з одностороннім рухом: “Чим більше я можу отримати, не даючи нічого замість цього, тим краще”. Це гра хтивості. Це гра заздрості, ревнощів, гніву, всіх цих речей. Насправді це демонічно.
Але повернемося до ідеї, навіть якщо в мене є крапля твоєї любові, а в тебе є крапля моєї, це все одно лише дві краплі. Але якщо я з’єднаний із джерелом і моє серце наповнене любов’ю, тому що немає в ній нестачі, це наповнює моє серце повністю і любов ллється через край. Я можу любити всіх безмежно. Я можу дати всі види любові всім, і мені не потрібно нічого натомість, тому що я вже наповнений, вже немає місця. Я просто роздаю любов всім і кожному.
Чи це не робили великі вчителі? Великі особистості, які люблять Бога, приходять у цей світ, і що вони роблять? Вони дають любов будь-кому і не намагаються щось отримати. Справжній учитель намагається дати, а не отримати щось. Це життя. Таким чином, ти можеш насправді любити твою матір, батька, чоловіка, дружину, дітей, друзів, ворогів, усіх живих істот. І ти, як і раніше, наповнений, як і раніше наповнений. Це життя, це справжня любов.
Ми маємо цю можливість. Вона доступна кожній людині. Бог не ховає любов, Він хоче, щоб ми любили Його. Пам’ятайте, хто Він: Верховний Батько, Верховний Досконалий Батько, любов всього життя походить від Нього. Ми – Його діти.
Він дає нам любов, але ми відмовляємось прийняти її. Його любов приходить у формі цієї Істини, це Його любов. Любов матері до дитини іноді виявляється у настановах, вказівках. Деколи мама карає, але хіба це не з любові? Іноді батьки навіть кажуть, що коли їм доводиться нас відшльопати (зараз це заборонено, але раніше застосовувалося), то їм болючіше, ніж нам. Я про це нічого не знаю, але тим не менш. Ідея в тому, що я не хочу цього робити, але так треба: “Я маю дати тобі цей урок, бо люблю тебе”. Все це доступно нам. Але ми думаємо: “Ні, відійди від мене, я цього не хочу. Я навіть не хочу знати, що ти існуєш. Я незалежний, хочу бути богом, хочу жити, хочу насолоджуватися. Іди геть з мого життя”.
Коли хтось приходить і говорить про Бога, люди тікають. Вони тікають дуже швидко: “Це небезпечно, це стоїть у мене на дорозі”. Тікайте, якщо хочете, але де ви збираєтеся сховатися? Бігти нікуди, тому що де б ви не знаходилися, ви все ще на тому ж місці, це як і раніше ви, ви все ще порожні і упускаєте те, що так необхідно. Тому ви у програші. Біжіть, біжіть, але насправді втекти нема куди.
Як я вже сказав, це тяжкі теми. Це нелегка лекція. Але я намагався правильно розкрити тему (смієтся): заємини, ну ось. Це те, що ми маємо сьогодні.