Але ми завжди дуже надихаємо людей, щоб вони повторювали мантри, тому що це засіб, що очищає. Це те спілкування, яке нам потрібне. Це те, що приносить у наше життя гармонію. Так що вам не потрібно робити дурниці для того, щоб бути щасливим, моє бачення та розуміння дуже ясне. А найголовніше, що це приносить Богові задоволення. Чому? Тому що Він хоче бачити нас щасливими, і Він знає, що це те, що зробить нас щасливими. Він хоче, щоб ми спілкувалися з Ним, і це і є спілкування. Тож це добре. У будь-якому випадку подумайте про це.
Я хочу залишити вам час поставити запитання. Але ми поспіваємо з гітарою – санкіртан, пам’ятаєте? Тож ми всі зараз трохи поспіваємо. Спів – це вияв щастя. Коли ви дійсно щасливі, ви хочете співати. Люди співають. Нечасто це відбувається тому, що мало хто щасливий. Але коли люди стають штучно щасливими, коли вони випивають дуже багато горілки, вони починають співати завжди – це фальшиво, але ідея та сама. Тож ми зараз поспіваємо, і почуватимемо себе добре від того, що ми співали мантри. І, звісно, нам треба розслабитись. Життя наповнене напругою, але розслабтеся. Розслабте розум: просто слухайте мантри, співайте мантри, посміхайтеся всередині. Давайте це зробимо.
Тож ми співатимемо «Гооранга», «Харібол-Нітайгоор Нітайгоор-Харібол» та «Гопала Говінда Рама Мадана-Мохана». Зараз ще підналагоджу гітару. Ми хочемо, щоби все було гармонійно. Знаєте, як гітара часто розладнюється, так само наше життя часто виходить з ладу. Нам треба її підлаштувати. Йде медитація.