Вся інформація, яку ми представляємо, ґрунтується на ведичних писаннях. Ведичні писання дуже давні. Насправді найдавніші. Вони були записані п’ять тисяч років тому. Однак вони відомі як вічні писання. Це означає, що це знання саме по собі вічне.
Деякі люди запитують: “А коли почалися Веди?” Але вони ніколи не розпочиналися – вони вічні. 5000 років тому вони були просто записані. До цього знання передавалося усно ланкою досконалих вчителів. Ця послідовність досконалих вчителів називається «лінія учнівської послідовності», або «парампара». Парампара необхідна для того, щоб істина могла передаватися у її чистому вигляді.
Яким би чистим не було знання, якщо воно передається не через чисте середовище, воно забруднюється. Це те, що нам потрібно зрозуміти: якщо знання передається через посередників, через чисте середовище – воно залишається чистим, якщо ні – воно забруднюється. І там уже нема цінності.
Отже, у нас є ця лінія досконалих вчителів, яка називається парампарою. І наша парампара називається «Брахма Сампрадая». Ми вважаємо, що нам дуже пощастило, що ми отримуємо знання з цієї ланки. Тому очевидно, що все це не моя думка.
Часто люди запитують мене, а що ви думаєте щодо того чи іншого. Насправді немає значення, яка в мене думка. Усі мають свою думку. “У чому істина?” – Ось те, що потрібно дізнатися. Це вчення, ця філософія не ґрунтується на якихось думках, вона ґрунтується на Абсолютній Істині.
Нам треба розпочати із самореалізації. Ми маємо знати, хто ми. І всі думають зараз: «Ну, я знаю. У мене немає амнезії, я пам’ятаю хто я». Насправді ми не знаємо – це ілюзія. Ми вважаємо, що ми знаємо. Це ще одна неправда. І вона робить наше життя дуже важким. Ми не знаємо, куди ми намагаємося піти у житті. Ми не знаємо, що таке життя, ми не знаємо для чого воно. Це величезна таємниця. Але нам не потрібні таємниці. Таємниця – це те, на що ви просто не знаєте відповіді. Істина – ось те, що нам потрібно знати. Ще раз: істина.