Приходить духовний учитель, який знає істину, і насправді він у змозі сказати нам про те, як ми можемо бути щасливими. І він починає пояснювати з початку, з того, що ви – духовна душа. І ваша божевільна спроба досягти матеріального щастя призведе тільки до болю – такий плід, в кінцевому підсумку це буде біль. Він каже: “Ні, ви маєте шукати духовного задоволення, тому що це те, хто ви. Духовне задоволення – це єдине, що вас задовольнить”.
І ми не дуже-то сприйнятливі до цього, ми не хочемо це приймати. Ми запрограмовані, світ дедалі більше й більше запрограмований, ми стаємо роботами, яких програмують. Насправді це триває вже з незапам’ятних часів, зараз це більш витончено, але нас програмують по-іншому. Коли ми чуємо це – це суперечить нашій програмі, і тому ми не приймаємо: “Ні. Я так не думаю”. Але якщо ми будемо достатньо сприйнятливими, щоб хоча б розглянути цю істину, ми зробимо величезний крок у правильному напрямку. Він дуже ясно пояснює нам: “Ви – духовна душа. Ви потребуєте духовного задоволення”. І де знаходиться духовне задоволення? Що це? Якщо хтось каже, що морозиво в трубочці це задоволення, це зрозуміло: “Так, я згоден”. У нас є досвід цього, але навіть якщо в нас його не було, то нас дуже легко в цьому переконати.
Усі ці речі, які обіцяють матеріальні задоволення, нам легко прийняти, і ми їх приймаємо. Але коли ми чуємо про духовне задоволення, то, по-перше, ми навіть не розуміємо про що йдеться: “А що це таке?” Тому що ми ніколи в більшості випадків ще не куштували його. Можливо, ми куштували глибоке матеріальне задоволення у формі емоційного задоволення, взаємин, любові цього світу тощо. Ми можемо зрозуміти, коли йдеться про глибший рівень задоволення. Але справжнє духовне задоволення – майже у всіх випадках у нас немає цього досвіду, ми ніколи не пробували цього.
Насправді для нас це новий світ. І чи бажаємо ми увійти в цей світ? І відповідь зазвичай: “Ну, напевно, ні. Щось страшнувато звучить. Там щось таке: ой-ой-ой-ой, щось складне, щось…” Тож ми повертаємося до того, що нам більш знайоме. Але якщо ми можемо піти трохи далі, якщо ми будемо трохи сміливими, дослідниками: “Давай, я зроблю кілька кроків”, ми можемо почати відчувати: “Так, це відрізняється”. Це відрізняється, це глибше, це на іншому рівні. Іноді ми думаємо, що духовне задоволення буде як матеріальне задоволення, це буде щось таке: “Ого!” Але це глибше, це інший рівень.
Від наших учителів і з писань ми дізнаємося, що коли я приношу задоволення Верховному Господу своїм життям, то я також стаю щасливим – це працює таким чином. В родині, наприклад, я бачив раніше футболки з написами: “Якщо мама нещаслива – ніхто не щасливий”. Хочеш бути щасливим – зроби маму щасливою. Це ми можемо зрозуміти – так, це зрозуміло. Але на глибокому рівні: “Я не можу бути щасливим доти, доки я не принесу задоволення джерелу щастя, і це залежить від гармонійних взаємовідносин”. Це насправді дуже особисте.
Ми дізнаємося, коли Сам Господь безпосередньо говорить нам зсередини, і також від духовних вчителів і із писань, що одне те, що я можу зробити, щоб принести задоволення Верховному Господу, щоб зробити Його щасливим – це повторювати Його Імена, повторювати ці мантри. Це насправді те, що Він хоче, щоб ми робили, Він дуже радий, коли ми це робимо. І коли Він щасливий, ми стаємо щасливими. І це йде глибше, мантри насправді очищають. Вони знімають завісу, яка покриває наше бачення.
Ми не можемо бачити через туман. Якщо хмара закриває сонце, ми не бачимо сонця. Хмари – ілюзія, невігластво, покривають наше бачення. Коли ми дивимося на життя, що всі ми робимо, – ми всі дивимося на життя постійно… Коли ми дивимося на життя через хмару, ми не можемо бачити справжнє життя, ми бачимо тільки ореол, ілюзію. Священні писання називають це хмарою невігластва, коли ми не знаємо. Але коли хмари розходяться, тоді ми починаємо бачити: “О, так ясно!” Ось ви перебуваєте, наприклад, у горах… Ми зараз біля підніжжя гір, ми знаємо, що насправді багато днів, часто, ви не можете бачити гори: ви дивитесь нагору і не бачите. Я тут не так багато перебуваю, але я це помічав, тому що мені подобається дивитися на гори, але я дивлюся, наприклад, і я їх не бачу. Сьогодні гір не видно, ні. Але є дні, коли всі хмари йдуть і все кришталево чисто. І це зовсім інший вид: ви бачите те, про що ви навіть не знали, що воно там є: “О, як прекрасно, так привабливо!” І це має такий вигляд.
Коли ми дізнаємося цю істину і коли ми повторюємо ці мантри, ми починаємо бачити ясно, і ми можемо зрозуміти, що це приносить задоволення Верховному Господу і це очищає мене самого – це діє очищувально для всіх живих істот. І поступово, у міру того, як це очищає всю мою ілюзію, забруднення, я бачу життя досконалим чином. І тоді я починаю відчувати справжнє щастя, задоволення. Задоволення – мета. Тож доти, доки я цього не знаю – я не знаю. І ми вже витратили необмежену кількість життів, намагаючись знайти досконале щастя у всіляких, різних видах тіл. Ми як індивідууми вже були в тілах рослин, мешканців вод усіх видів, у тілах рептилій, тілах комах, птахів, у тілах тварин у пошуках задоволення, у пошуках цієї невеликої кількості щастя. Зараз ми в людському тілі й зайняті тим самим.
І зараз у нас є можливість дізнатися, як же нам досягти цієї мети – це починається з мантра-медитації. Є багато всього, але це початок і це найголовніше. Її дуже легко робити, я думаю, сьогодні вже всі це зрозуміли, що тут немає нічого важкого. Співати мантри або повторювати мантри на вервиці, або дихання “Гооранга” – це все дуже легко робити, будь-хто може це робити. І, звісно, ми не побачимо силу цього миттєво, ми не побачимо ефект тощо. Але поступово ми починаємо бачити. І потім життя стає зовсім іншим. Ось чому ми завжди дуже раді, коли ми бачимо, що люди оспівують. Мій духовний учитель вітає нас таким чином: “Дякую за те, що ви зібралися і повторюєте Святі Імена”. Тому що йому подобається бачити нас щасливими. Так що він щасливий. І, звісно, він радий бачити те, що ми робимо, щоб зробити щасливим Верховного Господа і, відповідно, це робить щасливими нас.
Насправді бгакті-йога і духовне життя – це світ щастя, задоволення, ось що це таке. І ми можемо бути частиною цього світу або не бути. Розумієте? Це залежить від особистості, від індивідуума. Коли ми дивимося на цей процес: “Співайте, співайте, співайте”, – ми маємо зрозуміти, навіщо ми це робимо, що ми намагаємося зробити. У чому сенс? Ось у чому сенс. Багато людей тікають від усього, що якось пов’язано з духовним життям, тому що вони думають: “Це забере моє щастя, обмежить або забере моє задоволення, а я повністю зайнятий цим задоволенням. Я повністю зацікавлений задоволенням, тому я не хочу ніякого духовного життя. Я нічим іншим не зацікавлений, крім задоволення”. Але те, чого вони не розуміють, що якщо це справді те, чого ти хочеш – а це те, чого хочуть усі, – то ваша формула не спрацює, а ця формула спрацює завжди.
Той факт, що ви перебуваєте тут, свідчить про те, що ви зацікавлені чимось, чимось, пов’язаним з усім цим процесом. І це дуже-дуже вдало для вас і для всіх.
І один момент, що стосується оспівування мантр: що більше ви оспівуєте, то привабливішим це стає. Я розумію, що на початку це може виглядати чимось важким або надто вже багато. Але поступово, у міру того, як ви оспівуєте більше, це стає дедалі привабливішим. Добре, спасибі велике.