І в «Бгаґавад-ґіті» (Ведичне священне писання) описується: ось те, що відбувається. Описується, що душі в матеріальному світі блукають, мандрують Всесвітом. З найвищих планет – на середні планети, на нижчі планети. Знову на середні і так далі – вгору та вниз. Знову і знову і знову.
Те, що ми дізнаємося про дух, це те, що він вічний. Це означає, що ми є вічні. Я вічний, ви вічні. Ми є вічні духовні істоти, ми вічні. Ми ніколи не помремо. Смерть – це коли ми лишаємо це тіло. Відповідно до нашої карми ми перебуваємо в нашому тілі певну кількість часу. Коли приходить наш час – ми маємо йти. Ми не вмираємо, ми просто йдемо з цього тіла. І цей вихід душі із тіла називається смертю. Але це смерть тіла, це не смерть душі. Знову ж таки, у «Бхагавад-гіті» дуже ясно про це йдеться. Для душі немає ні народження, ні смерті, ми вічні. Потім ми проявляємося… ми йдемо, і ми потрапляємо до нового тіла, до нового матеріального тіла. Відповідно до нашої карми, з нашими бажаннями, уподобаннями. Те, що ми розвиваємо протягом цього життя.
І ми приймаємо нове народження, нову матеріальну ситуацію і все продовжується знову, і знову, і знову. Життя за життям і за життям. Вниз – вгору, вище – нижче, людська форма тіла, форма тіла напівбога, форма тіла тварини, форма тіла рослини. Різні ситуації. Це те, що ми маємо у матеріальному світі. Це називається «цикл, або колесо, народжень та смертей». Навіть якщо ми дотримуємося цього розділу Вед і досягаємо найвищого задоволення, потрапляємо на райські планети, це насправді не вирішує проблеми. Це можна порівняти з тим, що я поїду у відпустку на довгий час. І я так довго вже у цій відпустці, що нічого й не пам’ятаю. Але потім закінчується віза, і ти повертаєшся назад.
Це не рекомендується, але чому це є? Тому що це те, чого хоче більшість людей у матеріальному світі. Добре, якщо ти збираєшся бути в матеріальному світі, якщо ти збираєшся насолоджуватися матеріальним світом, ти хочеш мати дуже легке життя матеріальних задоволень, тоді слідуй цьому, роби це так. Але не роби ось цього, тому що це призведе до страждань, що ще збільшуються, болю, і ти отримаєш те, чого ти не хочеш.
Отже, є настанови для життя в матеріальному світі. Але практично ніхто не знає цього. Ми не вчимося, ніде не вивчаємо цієї істини, тому що Веди більше не є джерелом інформації. А раніше було так. До 5000 років тому. Ведична культура, ведичне знання було поширене, його практикували. Воно було відоме по всій планеті. Була ведична культура по всій планеті. І звичайно, у всіх був вибір: я хочу робити це або я не хочу робити це. І відповідно до свого рішення я отримував певні результати.
Але інформація була доступна, суть у цьому. Чому? Тому що Верховний Господь, наш вічний Творець і Батько, від якого ми всі походимо, від якого походить всесвіт, від якого походить все (ось чому Верховний Господь відомий як «причина всіх причин»), дбає про нас. І Він хоче, щоб у нас було найкраще життя, Йому не подобається бачити, як ми страждаємо. І Він каже: “Добре, якщо ви хочете бути в матеріальному світі, і робити це так, то ви можете робити так”, але також Він каже: “Це не те, що вам слід робити”. Тому що знову ж таки в «Бхагавад-гіті», яка є основним ведичним текстом, Він говорить про те, що від найвищих планет до нижчих планет це все – місця страждання, повторюваних народжень та смертей. Навіть якщо я живу 100 000 років на вищій райській планеті, мені все одно доведеться постаріти і померти. А потім мені знову доведеться спуститися вниз. Тож це не рішення.
Душа вічна. Тому те, що насправді нам, духовній душі, потрібне – це вічна ситуація, вічний дім. Це те, що ми всі шукаємо насправді, до того чи іншого ступеня. Я хочу якоїсь сталості у своєму житті. Але матеріальний світ такий, що він завжди змінюється, це те, що ми завжди можемо розраховувати – на зміни. Розумієте?
Ви так важко працюєте для того, щоб досягти постійної ситуації. Щоб у вас все було добре, так, як ви мріяли. І ви отримуєте це. Але це не триває довго. Розумієте? Все змінюється. Раніше чи пізніше вам доведеться залишити це. І якщо не до цього, то принаймні в момент смерті. “Як це можливо? Я щойно… У мене щойно життя зв’язалося, щойно все організував, нарешті все влаштував! І тепер мені треба вмирати. Зачекайте, це нечесно! Але це відбувається постійно, і це не зміниться.
Матеріальний світ влаштований так, як він влаштований, ми не можемо його поміняти. Але знову ж таки, це те, що ми намагаємося зробити. У мене тепер більше інформації, більш просунуте розуміння, як я вважаю. І тому ми… Природа не подобається нам такою, як вона була задумана спочатку. Тому ми поміняємо, зробимо так, щоб це підходило під нашу думку. Але, звичайно, ми не можемо це зробити. Наше бажання – це збочене бажання у будь-якому випадку, воно не задовольняє нас.