Кінцеве послання Вед це те, чим ми повинні бути зацікавлені. Про все інше ми знаємо, знайомі з цим до того чи іншого ступеня. Але ми також розуміємо, що це не те, що нам насправді потрібне. Те, що нам насправді потрібне, це справжнє, духовне. Що найкраще для мене, духовної душі. Не що буде краще для моєї матеріальної ситуації, що буде краще для мого чуттєвого задоволення. Це не те, що мені потрібне. Що краще для мене, для духовної душі?
Бачите, у душі багато «вбудованих» якостей. І одне з них – це бажання та потреба бути щасливим. Для душі природно бути щасливою. Це природно, тому ми завжди намагаємось бути щасливими.
Дитина, по ідеї вона сама нічого ще не вчила з цього, але вона знає це так само добре, як і ми. “Я хочу бути щасливим!” Тому вона хоче маму… хоче, щоб мама робила те, що мама мусить робити, щоб вона була щасливою. «Дай мені молоко. Піклуйся про мене!» Але ціль одна й та сама: я хочу бути щасливим.
Для нижчих форм життя, для душі в тілі собаки, наприклад: вони хочуть того самого. Собаки хочуть того самого. Вони мають свою формулу для цього. Гарне ліжко, щоб спати. Хтось, на кого можна було б гавкати. Вони люблять гавкати на тебе, це їхнє задоволення. А якщо є можливість, щоб можна було вкусити, тоді «велике спасибі» – більше їхнє задоволення, не наше задоволення. Усі знаходяться в одній і тій самій ситуації. Усі хочуть бути щасливими. Чому? Тому що це природно.
Але як нам досягти цього? Ми думаємо через нашу ілюзію, що ми можемо досягти цього, роблячи щасливим своє тіло, тому що «я це тіло». Тому якщо я задовольню усі свої бажання розуму та почуттів, я буду щасливий. Розумієте? І знову ж таки, це та гра, в яку ми граємо. Але проблема у тому, що це неправда. Тому навіть якщо нам якимось чином вдається досягти того, чого ми хотіли, ми, як і раніше, нещасливі. І, звичайно, Верховний Господь знає про це, і тому Він намагається витягти нас з цього невігластва. У Ведах невігластво називають темрявою. Він намагається витягти нас із темряви невігластва на світ знання. Розумієте?
У йозі ми багато чуємо про духовні філософії. Ми чуємо про просвітлення. Напевно, кожен щось чув про просвітлення. І можливо хтось каже: «О, ця людина просвітлена». Але що це означає? Що це насправді означає? Це те, що він знаходиться у світлі знання. Це як вийти з темної комірчини у світлу кімнату: «О! Я тепер бачу! Бачу всяке… все, все бачу! І це нагорода, якщо хочете. Або це те, що ми можемо отримати від Вед.
Є санскритський термін «брахма дьянаса». Це означає «вхід в Абсолютну Істину». І це те, коли насправді ми стаємо воістину людьми. Коли ми починаємо запитувати про Абсолютну Істину. Не про всю цю відносну істину, але про Абсолютну Істину, яка починається з того, про що ми говорили на початку, – з розуміння, що я духовна душа, а не матеріальне тіло.
Повертаючись до тієї ідеї, що бути щасливою – це природно для душі, бо такою є наша природа… І коли ми нещасливі, ми знаємо, що щось не так: «Тут щось не так, я нещасливий». Ми відчуваємо це. Не так, що нам потрібно, щоб хтось нам про це сказав: “Ви знаєте, я нещасливий, я не задоволений повністю”. Певні матеріальні становища та умови роблять нас тимчасово щасливими. Але зрештою ми маємо визнати, що я не повністю задоволений, і тому потрібно шукати чогось іншого.