У Ведах ми дізнаємося, що зробить нас, духовну душу, справді щасливою, справді задоволеною. І знаєте, що це? Справжня духовна любов до Верховного Господа. Ось те, що зробить нас щасливими. Навіть у матеріальному світі в наших матеріальних ілюзіях ми інтуїтивно знаємо: любов – те, що зробить мене щасливим. Усі це знають. Знову ж таки, маленьке немовля це знає. Ви прибираєте маму – джерело любові – від нього, даєте йому все, що завгодно, щоб замінити це – немає заміни. Найбагатша, найвідоміша людина, яка має всю славу, якщо в неї в житті немає любові, вона відчуває, що це те, чого їй не вистачає. І це так.
Але знову ж таки, проблема в тому, що ми не знаємо, кого любити. І тому ми думаємо, що це чоловік чи дружина. Чи нова дружина – минула не спрацювала, чи новий чоловік. Ні, це не вийде. Якби це було так, стільки людей було б щасливими. Ні. Верховний Господь навчає нас: «Те, що зробить вас щасливими, це Я. Я джерело, Я вміщення любові. Розвиньте ваші любовні взаємовідносини зі Мною, і тоді ви будете щасливі. А до цього ви не будете».
Найвищі планети, нижчі планети, середні планети. У кожному житті ми маємо досвід того, що ми входимо до нових взаємовідносин. У цьому житті всі ми, у нас у всіх є взаємовідносини, багато взаємин. Але в минулому житті ми також мали багато взаємин. І в наступному житті у нас також будуть взаємини. Люди, яких ми любитимемо: матері, батьки, друзі, дружини, чоловіки. Що завгодно. Але це не буде повним. Вони можуть нам щось запропонувати, але не кінцеве.
І це те, чого навчають Веди. Вони пробуджують нас, до того що не так. Саме, що не так. Вони кажуть нам, що не так. Що ти не розвинув кінцеві, найголовніші взаємовідносини. І коли ти робиш це – розвиваєш ці найголовніші взаємовідносини з Верховною Особою, із Всевишнім, – чим більше зростають ці взаємовідносини, тим щасливішим ти стаєш, тим більш задоволеним ти стаєш. Тим більше сповнене твоє життя. І все це тільки збільшується, у цьому краса любові. У матеріальному світі ми маємо погляд мигцем на це – ми знаємо, що любов обмежена. Наскільки ви можете любити когось у матеріальному світі? Залежить від того хто це, але не так сильно. Але в нас може бути це розуміння. Не досвід, але ми можемо зрозуміти, про що мова.
Коли це справжня, найважливіша, найголовніша духовна любов до Верховного Господа, вона всепоглинаюча, і вона нескінченна, вона не має межі, не має межі, вона тільки збільшується. Це природний, це справжній, природний стан душі. І це те, чому ми вчимося. І тоді, якщо я розвиваю такі взаємини у цьому житті… Є дуже досконале керівництво, як це зробити. Не так, що це таємниця, що навіть не знаю, звідки починати. Все зрозуміло. І нами керує у цьому досконалий представник Верховного Господа (ачар’я, справжній духовний учитель). І під керівництвом ведичного вчення та справжнього духовного вчителя у мене є досконала інструкція.
Скажімо, я це зробив. Можливо, це не настільки досконало, але очевидно, що це любовні стосунки. Тоді тут мова вже не йде про хорошу карму, не йдеться про благочестиву діяльність, не йдеться про райські планети. Йдеться про те, щоб повернутися назад до нашого початкового дому. У духовний світ. Це те, звідки ми прийшли. Це те, до чого ми насправді належимо. Цей матеріальний світ насправді не наш дім. Ми тут так давно, що думаємо, що це наш дім, але насправді це не так. І я думаю, що більшість із нас, якщо ми будемо справді чесними, зможе визнати, що це так. Що ніколи насправді мені тут не було комфортно.
Тут завжди є ця реальність старості. Я не можу заперечувати, що до мене це прийде. Деякі люди, які перебувають у цьому залі, вже трошки знають про це. Трошки знають. Наприкінці цього буде час виходу. Нам треба буде залишити тіло – смерть. Так що якщо ніщо інше, то це завжди є принаймні, і це не може бути дуже комфортним. Ми не можемо бути при цьому в комфорті. Цей світ не влаштований так, щоб мені було зручно. Він влаштований так, щоб я намагався тут влаштуватися. І це те, що ми робимо. Але кінцеве рішення – це вирушити у той світ, де немає такого дискомфорту. Немає старості, немає хвороб, немає смерті, немає занепокоєнь.