Те, як ви повторюєте вашу джапу (мантра-медитація з вервицею), може відрізнятись. Якогось дня ви, можливо, сповнені енергії, і це буде швидше. На другий день у вас може бути не так багато сил і це буде повільніше. Якщо якимось чином ви гніваєтесь, ви повторюватимете мантри(духовні звуки) інакше. Але поступово цей гнів піде, або якщо у вас є якісь погані почуття: депресія чи занепокоєння, або що б не було. Спочатку ваше виконання джапи – це все у вас в голові. Але в міру того, як ви продовжуєте повторювати мантри, цей трансцендентний звук очистить все це. І все стане спокійнішим, умиротворенішим. Особливо чим більше це відбуватиметься, тим більше ви зосереджуєтеся на звуку.
Ми – духовна душа. Ми – не наші розуми, ми не наші емоції і т. д., ми повинні рухатися до того, щоб управляти ними. У матеріальній свідомості наші думки, наші почуття, наші бажання керують нами. І вони ось так виглядають: “Я почуваюсь добре – я почуваюсь погано, я щасливий – я пригнічений”. Наші бажання кидають нас з одного боку до іншого. Ось чому матеріальний світ порівнюють із океаном. Коли ви посередині океану – океан керує вами: хвилі кидають вас у цей бік, у той бік; іноді все спокійно; іноді великий шторм. І яким би не був стан океану, ви відчуватимете те саме. Матеріальний світ такий. Якщо ми знаходимося в цьому океані матеріальної свідомості, а саме океані свого розуму, своїх почуттів, своїх бажань, відчуттів, то що б вони не робили, ми і слідуватимемо за ними. Якісь дні все спокійно – це не часто, але буває, а потім приходить шторм: “Ох!”
І вчення таке, ми повинні навчитися тому що, по-перше: я — не це, я не мій розум. Мій розум робить, що робить, але це не я. У мене є всі ці бажання і я можу почати їх класифікувати і вирішувати: це хороше бажання чи погане, якщо я піду за цим бажанням, куди воно мене приведе? І так далі. Іншими словами, ми повинні почати займати наше правильне становище як того, хто керує. Ми не можемо це зробити самостійно. Якщо ви так думаєте: “Я буду сильним, я не робитиму це, не робитиму те”, – ми зазнаємо поразки, тому, що ці сили набагато сильніші за нас.
Однак вони не сильніші трансцендентного (духовного) звуку , не сильніші за Господа. Ось чому ми приймаємо притулок у мантрах, настановах Бога, у вченні йоги . Це те, де ми знаходимо свій захист, це дуже цінно. Тому що в матеріальному світі у звичайній ситуації ми зовсім незахищені. Ми так себе і відчуваємо: я відчуваю, що в мене немає захисту, я жертва чого б там не було. Однак, коли ми отримуємо зв’язок через цей процес, коли ми повністю перебуваємо у притулку, у повній присутності трансцендентного (духовного, який виходить за рамки матеріального світу), у нас є захист. І шторм, як і раніше, приходитиме і йтиме, але тепер уже все по-іншому: ми сильні, ми в надійному стані, ми захищені і ми врятовані, і ми в безпеці.
Ці практики , яким я навчив вас, мають дуже велику цінність. Це не просто як щось, що можна поробити, коли захочеться. Знову ж таки, якщо ми порівняємо з океаном, в океані ви або пливете, або тонете. Якщо ви знаєте, як плавати – ви не тонете. І ці техніки медитації, наприклад, подібні до того, як плавати в океані: я не тону, я пливу, я роблю прогрес, я просуваюся. Але без цього я просто тону: піднімаюсь на поверхню і знову тону. І це недобре.
Ось чому Господь дав нам усе це знання для нашої користі. Розумієте? Тож це дуже-дуже цінно. Але ми маємо це робити. Розумієте? Якщо ви підете в басейн один раз, і вам хтось покаже: ось як треба плавати, і ви кажете “Добре” і більше ніколи це не робите, то ви не навчитеся плавати. І коли ви опиняєтесь у якійсь річці чи озері – починаєте боротися, тонете. Але якщо ви практикуєте, ви вмієте плавати. Тож ці практики дуже-дуже цінні. І це набагато глибше, ніж просто вміти плавати, це набагато більше, ніж виживання – це всього лише початок.
Але йдеться про те, щоб відчувати щастя, спокій, задоволення і, зрештою, любов. І на це всі здатні — вервиця, кіртан, медитація “Гооранга” , коли ви дотримуєтеся цього вчення бхакті-йоги (найвищого ступеня йоги), то буде так.