Posted by on Лис 9, 2017 in Істина, яка зробить вільним | 0 comments

На наших заняттях ми вивчаємо Бхагавад-гіту. І насправді саме слово Бхагавад-гіта має велике значення. Бхагавад-гіта – це назва основного священного писання, яке ми вивчаємо у філософії бхакті-йоги. «Бхагавад» або «Бхагаван» означає Верховну Особу, або, як Його сьогодні називають у світі, Бог.

І як ясно пояснюється у вченні бхакті-йоги, існує початкова Верховна Особа, яка є джерелом усього. Це включає те, що Він також є джерелом нас самих. Ми не з’являємось якимось чином самі, незалежно. Це означає, що всі підпорядковуються Верховному Господу. І “Бхагавад” означає “Верховна Особа”, а “гіта” означає “пісня”. Таким чином, Бхагавад-гіта насправді означає «пісню Бога».

Це дуже унікальне священне письмо, бо його розповідав сам Верховний Господь. В інших писаннях про Бога говорить хтось інший. Бог сказав те, Бог зробив це, Бог такий. Але Бхагавад-гіта відрізняється, бо тут каже сам Верховний Господь. І, очевидно, ніхто не знає Бога краще, ніж Він Сам. Тому ми маємо можливість безпосередньо почути те, що Він говорить. І коли Господь говорить, Він говорить для нашої користі. Він не говорить для того, щоб Він міг відчути себе гордим, тому що в Нього є якесь знання, або щоб заявити про те, що Він є найвищим. Це те, що ми робимо, це називається «хибною гордістю», тобто самовстановленням. Така наша природа: звеличувати себе в очах інших.

Але Бог ні до чого не прагне, Він уже на самому верху. Йому не потрібно намагатися переконувати людей, що Він найбільший, Він ітак найбільший. Він говорить, щоб допомогти. І Бхагавад-гіта – це спосіб, як ми можемо отримати допомогу Бога.

У священних писаннях говориться, що всі труднощі, з якими ми стикаємося, відбуваються внаслідок невігластва. Знання є рішенням. Бхагавад-гіта наповнена знанням, яке нам потрібне. Світ сьогодні наповнений людьми, які мають багато знання, але насправді це не знання про життя, про сенс життя, про мету життя, про те, хто ми або про те, що таке саме по собі життя. Це питання, які збивають з пантелику, бентежать. Тому люди уникають їх, наповнюють свою голову іншим усіляким знанням. Але воно насправді не допомагає нам.

У нас у всіх є освіта, як і у всієї планети. Але насправді це не допомогло нам у справжньому значенні слова. Це не допомогло нам стати щасливими, не допомогло стати задоволеними, це не допомагає нам у момент смерті. Це не допомагає нам вирушити туди, куди нам потрібно вирушити, у той момент, коли ми залишаємо тіло. У справжньому розумінні це взагалі нам ніяк не допомагає. Тому нам потрібно звернутися до іншого джерела знання, і це Бхагавад-гіта.