З Бхагавад-гіти, з другого розділу ми дізнаємося, що ми не є наші матеріальні тіла. Коли ми матеріально ототожнюємо себе, то ми думаємо, що це ми. Яким би не було це тіло, це я. Чоловіче, жіноче, біле, чорне, молоде, старе, велике, маленьке. Я медсестра, адвокат, я той, я цей. Хазяйка. Мати. Батько. І так далі. Це те, як ми бачимо себе сьогодні. Але у Бхагавад-гіті ми дізнаємося, що ні, це неправда. Це помилка. Ілюзія. Розумієте? Ви не ваше тіло.
Також у Бхагавад-гіті ми дізнаємось, що у нас є два тіла. У нас є фізичне тіло, яке ми бачимо у дзеркало. І також ми дізнаємося, що ми ще маємо ментальне тіло – це те, яке ви не можете побачити. Однак із цим тілом ми себе теж повністю ототожнюємо. Ми ототожнюємо себе з розумом. Ми маємо ментальне тіло, і в якому б стані воно не знаходилося, ми думаємо про себе, що це я – я такий. Але ж це не ми. І те, й інше – грубе тіло та тонке тіло, зроблені з матеріальної енергії. Все енергія. Всі. Немає нічого, що не було б енергією.
І є дві категорії енергії: матеріальна енергія – груба та тонка, і є духовна енергія. Наше тіло – це матеріальна енергія, але ми – духовна енергія. Ми найдрібніша іскорка духовної енергії. Це те, що ми дізнаємося з Бхагавад-гіти, що розміром ми з атом. Дуже-дуже малі, проте навічно – індивідууми.
Дух вічний, але матеріальна енергія тимчасова. Ось чому все ламається та зникає, включаючи тіла. І це одна з драм, з якою нам доводиться мати справу – тимчасова природа тіла. Ми намагаємось зупинити час. Намагаємося зробити так, щоб воно (тіло) не старіло. Вчені постійно натикаються на це: як нам зупинити старіння? І весь час вигадують щось нове, що знову не працює. “Ми знайшли ген старіння”. Але перед тим, як вони змусили його працювати, вони самі постаріли й померли.
Матеріальна енергія тимчасова, щоб ви не робили, вона все одно тимчасова. Це означає, що тіло – тимчасове. Однак дух протилежний цьому – дух вічний. «Вічний» означає – немає початку і немає кінця. Ми не можемо зрозуміти цього своїм матеріальним розумом. Якщо ви спробуєте думати про вічність за допомогою свого розуму, який є матеріальним, у вас не вийде. Тому що матеріальний розум обмежений матеріальними концепціями. Однак ми вічно одна і та сама особистість, тому що ми духовні, ми зроблені з духовної енергії.
Матеріальна енергія – нежива. У матеріальній енергії немає життя, і не було ніколи і ніде. Мертве тіло не відчуває болю і не має цінності насправді. Тому дуже швидко його кудись прибирають та утилізують. Тому що для чого потрібне мертве тіло? Однак, коли душа, особистість розміром з атом, перебуває у цьому тілі, тіло стає дуже цінним, найціннішим. Тож життєва частка, сила життя в тілі розміром з атом – це те, що є цінним.
Насправді, і це дуже ясно пояснюється у Бхагавад-гіті, смерті не існує. Тіло вмирає. Ми не вмираємо. Тіло перестає існувати, а ми – ні. Коли ми приходимо до такого моменту у своєму існуванні, коли нам потрібно залишити тіло, ми робимо це. Тоді з тілом повністю покінчено, воно не в змозі робити нічого. Але ми продовжуємо свій шлях, бо ми вічні. Ви не можете померти, ви не можете вчинити самогубство. Це неможливо. Але люди, які не мають інформації, не знають про це.
Наука про йогу вивчає насамперед істину, вивчає те, хто ми. Ми – духовна душа, невід’ємна частинка Верховної душі. Існує Верховна душа, від якої ми всі походимо, і це також є вічна істина.