І ще раз повторимо, треба оспівувати та робити цю медитацію на регулярній основі, а не лише ці кілька днів, які ми проводимо разом. І з вашого боку це потребує невеликої рішучості. Легко це робити тут, коли всі разом, і коли всі це роблять. І не робити – буде дивним. Але якщо ви підете звідси і підете в той світ, в якому ви знаходитесь щодня, то ви здаватиметеся дивним, якщо ви це робитимете. Але ми повинні почати звикати до такого розуміння, що ми не можемо бути такими ж, як усі інші, і при цьому мати якийсь духовний успіх.
Є дві категорії людей: матеріалісти та духовні люди. Це пояснює саме себе. Матеріалісти зацікавлені лише матеріальним життям, матеріальною насолодою, матеріальним успіхом тощо. І якщо ми такі, ми не можемо бути духовною людиною, чия основна мета в житті – це духовне зростання, духовна діяльність, духовний поступ. І ми маємо вибрати, ким я збираюся бути. Це не миттєве рішення, але це поступовий розвиток. Для деяких людей це відбувається миттєво, але для більшості людей ні. Але ідея полягає в тому, що я не можу перебувати в цій категорії і робити все те, що роблять інші, і при цьому мати результат тих, що знаходяться в іншій категорії.
І мені дуже радитимуть не робити цього впливові люди в моєму житті, можливо друзі, члени сім’ї, чоловіки, дружини. Наполягатимуть: «Не роби цього». І в нас має бути невелика рішучість, заснована на знанні. Це те, що мені, духовній душі, потрібне в моєму житті, це важливо. Це те, що мені насправді допоможе знайти мир, спокій і задоволення. І якщо я завжди буду під впливом людей з матеріалістичною свідомістю, моє життя ніколи не зміниться. І я проживу ще одне життя, прийду до кінця життя і, як і раніше, залишусь у колесі народжень та смертей. І навіщо я тоді народився?
Ми приймаємо людську форму життя для того, щоб запитувати про Абсолютну істину. Ціль людської форми життя для цього і тільки для цього.
Ви можете насолоджуватися матеріальним життям у всіх інших восьми мільйонах чотирьохсот тисяч формах життя мінус одну. Ви можете такими способами насолоджуватися життям. Просто маємо Чорне море, і є стільки особистостей, які насолоджуються життям у Чорному морі. Вчора дельфіни пропливали, вони насолоджуються життям як дельфіни, інші особи насолоджуються життям у вигляді риб, і так далі, і так далі. Ви можете насолоджуватися життям у формі птаха, є всілякі чайки на пляжі, і вони насолоджуються життям у формі чайки. І куди б ви не подивилися, ви скрізь побачите особи, зайняті насолодою у тій чи іншій формі.
І насправді, це найкраща форма життя для насолоди, у тварин немає всього нашого занепокоєння. Тут, на цій базі, мешкає безліч кішок, я бачу їх щодня. І вони взагалі не мають ніяких труднощів, вони сплять, коли хочуть, лежать на сонечку, спілкуються один з одним. Вночі ходять щось там ловлять. Люди підходять, гладять їх: “Привіт”. Вони не сидять і думають: «О, чорт, як би мені заплатити за оренду? У мене сьогодні такий важкий день був, цей начальник, ненавиджу його. І дружина весь час нудить. Машина зламалася … », – Вони так не роблять. А ми люди: то мені холодно, то ще чогось, то захворів. Отже, якщо ви насправді хочете насолоджуватися цим світом, то це не те тіло. Це тіло призначене для занепокоєння. Воно таке тендітне.
Якщо ви хоч щось знаєте про життя тварин, скажімо, наприклад, оленя, він сьогодні народився, завтра він уже майже може ходити. Через тиждень він уже ходить усюди, він уже може щось робити, може свою траву їсти. І він уже йде своїм шляхом, кинь його у воду, він попливе. А діти, людські діти, що можуть робити? Нічого не можуть робити, безпорадні. Ви залишите їх, вони помруть. І настільки все тендітне. Якась маленька бактерія – «О, у мене вірус, у мене застуда, мені потрібно приймати пігулки, у мене така хвороба, інша хвороба. О, пташиний грип іде».
А олень, він не має проблем, він їсть, спить, все йде добре. Прийде пора року розмноження, він злягається – ні шлюбу, ні розлучення. «Так вересень. Йди сюди. Добре, побачимось пізніше» – жодної турботи про дітей, не треба їм давати освіту. Не турбується, що їхні діти наркотики вживатимуть. «Які ще діти? Які – з минулого року, з позаминулого? І мама вже нова». Через рік ця дитина вже пішла. Я трохи граю роль мами, і тепер він уже йде. І нема проблем.
А ми тут застрягли з усіма своїми справами, занепокоєнням на все життя. Тож якщо ви хочете насолоджуватися життям, то людська форма життя не для цього. Нам потрібні всілякі насолоди для того, щоб насолоджуватися: “О, мені потрібен телевізор”, – немає телевізора, як тоді жити? А потім ми сидимо і дивимося телевізор і не можемо заснути. У оленя немає телевізора, у нього немає проблем зі сном, все добре.
Ні, людська форма життя призначена для духовного самоусвідомлення, і це її сенс, це його призначення. Але це найбільша можливість із усіх можливостей! Це найбільша можливість. Олень цього зробити не зможе. Олень застряг у колесі народжень та смертей. Коли він залишить тіло, він прийме наступне народження. Він нічого не знає про колесо народжень і смертей, про інший світ, про Верховного Господа, він гадки не має, у нього немає доступу до цього. Отже, насправді це нижча форма життя, низьке народження. Це описується таким чином, що це низька форма, тому що ви не можете дізнатися істину.
Отже, найбільш цінне народження, яке може прийняти душа, – це в людській формі. І вам дано все необхідне: розум, інтелект і все, що потрібно, щоб пізнати Абсолютну істину. І якщо ми не використовуємо людську форму життя для цієї мети, – я просто витрачаю час у людській формі життя, щоб жити як тварина.
У тварин є чотири властивості, які вони роблять: вони їдять, сплять, злягаються і обороняються. Щоб це робити, вони оснащені різними способами, але вони все це роблять. Коли ми входимо в людську форму життя, тепер ми маємо можливість зайнятися п’ятим видом діяльності, не просто спати, їсти, злягатися і оборонятися, а й усвідомити Абсолютну істину.
Усвідомити, що я – духовна душа, що я – невід’ємна частинка Верховної душі, що моє вічне становище – слуги Бога. Це той, хто я вічно. Я не можу це змінити, це той, хто я назавжди – слуга Верховного Господа. І я завжди буду ним. І потім я можу почати дізнаватися, як мені відновити ці втрачені взаємини.
І все, що ми маємо, це повне замішання під ім’ям прогресу. І потім, ми приходимо до кінця життя, і наприкінці життя постає питання:
– Як ти використав своє життя, що ти з ним зробив?
– О, я розвинув ось це, досяг успіху в цьому, купив це, насолоджувався тим, тим і тим, отримав ступені, дуже важливі речі.
– А чи ти використовував її для духовної самосвідомості?
– Та я не зацікавлений у цьому.
І все, що ти хочеш, – це матеріальна насолода. Тоді – ось інше матеріальне тіло тварини, ти можеш насолоджуватися в ньому. Ти не використовував те, що тобі було дано, навіщо давати тобі це ще раз?
Звичайно, це не вічне прокляття, ми матимемо ще шанс. І тут ця істина розходиться з різними іншими навчаннями. Не так, що це існує лише один раз, а потім або рай, або пекло. Ні, ви отримаєте ще шанс, після того, як ви пройдете по всіх, хто знає, скільки форм життя, – зрештою, одного разу, ви отримаєте ще раз людську форму життя.
І повчання буде тим самим: «Тепер настав час дізнатися про Абсолютну істину». Можливо через тисячу років, можливо в зовсім іншій обстановці, але питання залишиться тим самим: «Чи запитував ти про Абсолютну істину?». Може, так, а може, ні, хто знає. Але суть у тому, що ми зараз маємо людську форму життя, і це рідкісна подія.
Більшість душ приймають народження і не набувають людської форми життя. Подивіться на цю планету, скільки особистостей перебуває у людських тілах, порівняно з тим, скільки особистостей перебуває у тілах усіх інших живих істот. Ідіть у ліс на самоті, заждіть тихо і поспостерігайте. Що ви побачите? Ви побачите стільки особистостей у тілах дерев, що навіть неможливо їх почати рахувати. Потім є все більш маленькі рослини, і там всі ці жучки і комахи, більші тварини, і так далі, і так далі. І сотні тисяч і мільйони особистостей навколо вас, а ви одна людина. Одна особистість у людській формі життя.
Людська форма життя є дуже рідкісною, але ми не розуміємо цього, ми не знаємо цього, ми поняття не маємо, що ми отримали. І ми повністю витрачаємо її марно, і втрачаємо її. Насправді, найбільший страх, – це страх втратити людську форму життя, і це найсумніше, найтрагічніше. Тому що тепер я не маю іншого шансу, хто знає як надовго. Я мав його, він пройшов ось так, і тепер бум і він пішов.
У мене вже немає часу повернути його, і я тепер знову в тілі собаки чи кішки, чи риби, чи будь-кого. І я взагалі ні про що гадки не маю. Я хочу їсти, я голодний, і я їм ту їжу, яка мені призначається у цій формі тіла. Їм траву або ягоду, або іншу рибу, або будь-що. І це все, що я знаю: “О, я втомився, я піду спати”, – це все, що я знаю, я більше нічого не знаю. І як я казав, що якщо настане період року розмноження, і я злягаюсь. Приходить мій ворог, і я тікаю, чи я залазю на дерево, чи я відлітаю, чи на нього скалю свої зуби, і все.