Харібол. Добре. Це хороший спосіб, як ви можете почати день. Хтось сьогодні розпочав свій день таким чином? Добре. Можливо, якщо ви сьогодні руку не підняли – завтра піднімете. Ми сподіваємося, тому що якщо ви це додасте до свого життя – це змінить ваше життя. Так само як якщо є сильні ліки, і лікар вам виписує ці сильні ліки, але якщо ви їх не приймаєте, вони не працюватимуть.
Отже, давайте трохи поговоримо про щастя. Ви пам’ятаєте, хто ми? Духовна душа. Не матеріальне тіло – духовна душа. Ми жива істота всередині тіла. Тіло за своєю природою мертве. Коли ми залишаємо тіло в момент смерті, тіло вже не може зробити нічого. Природа душі – це життя. Отже, ми життя в цьому тілі, і ми життя в цьому світі. Ми вічні, ми ніколи не перестаємо існувати. І оскільки ми є вічною духовною душею, у нас є вічні якості або властивості, які можна буде знайти скрізь, де присутня душа. І одна з таких якостей – це щастя. Бути щасливою – це природній стан душі. Ось чому ми завжди намагаємось знайти щастя. Тому що в глибині себе від самого народження ми розуміємо, що: я маю бути щасливим. Цьому не треба вчитися у школі, діти це знають. Дитина це знає. Він ще не знає нічого іншого, але це знає. І це стосується не тільки тих душ, які знаходяться в людських тілах. Де б не знаходилася душа, вона матиме бажання бути щасливою.
У нас у всіх є досвід спілкування із собаками. Хоче собака бути щасливою? Звичайно. У неї трохи інша схема, але ідея та сама: я хочу бути щасливою. Я впевнений, що навіть у когось із вас є квіти, з якими ви близько спілкуєтесь у себе вдома. І квітка теж хоче бути щасливою. Ви дбаєте про неї, ви його поливаєте. Даєте йому правильне харчування, ви навіть добре з ним розмовляєте: “Харібол, квіточка, як ти поживаєш?” Вітаєшся щодня зі своїми квітами. У вас будуть зовсім інші рослини – вони будуть щасливими. Це природа душі. Тож ми завжди шукатимемо щастя.
І той факт, що ми шукаємо щастя, говорить про те, що ми ще не знайшли його. Розумієте? Якщо ви чогось шукаєте, це означає, що ви його ще не знайшли. Так, ми маємо матеріальні задоволення. Вони приходять і йдуть, але проблема така: оскільки ми ототожнюємо себе з цим тілом, це також включає розум – фізичне тіло і ментальне тіло. Оскільки ми ототожнюємо себе з двома тілами, але зсередини, від себе, душі, ми відчуваємо – я хочу бути щасливим. Наше рішення таке: якщо я зроблю щасливим своє тіло, то я буду щасливим. І як ви робите своє тіло щасливим? Через почуття. Почуття – це органи насолоди. Коли я приводжу в дотик свій орган насолоди з об’єктом насолоди, я можу відчути якийсь приємний досвід.
Одні із ключових органів задоволення – це очі. Правильно? Тож очі весь час дивляться ось так: де насолода, де насолода? Я весь час шукаю: що дасть мені насолоду? І для одних це одне, для інших – інше. Чому нас приваблює якась людина, особливо на початку? Тому, що він являє собою задоволення. Ось чому всі намагаються виглядати добре, щоб коли хтось на них подивиться, він сказав: «О, задоволення!» Хлопець робить так, щоб дівчата подивилися і подумали: «О, задоволення!» Оскільки ми намагаємось залучити задоволення, ми відчуваємо задоволення. Тож очі дуже активні.
І вуха те саме: слухають приємні звуки. І, знову ж таки, це по-різному для різних людей. Деякі люди люблять коли спокійно, коли звуки природи, коли співають пташки, вода тече через каміння. А для іншої людини – це гучна музика. Але це те саме – вони шукають задоволення. Приємні слова:
– Я люблю тебе.
– Що що? Не почув, ще раз.
– Я тебе люблю.
– О, ще раз скажи.
Насолода: «Ой».
Ніс також шукає задоволення. Квіти настільки привабливі, тому що вони є красою для очей і іноді задоволення для носа. Ці, мабуть, пластикові – не дуже добре працюють. Але лише поливати не треба. Але у будь-якому випадку ви зрозуміли ідею.
Язик тягає нас по всіх місцях: що я можу зараз покласти собі на язик? Так що з того моменту, як ми прокидаємося, до того моменту, як ми лягаємо спати, щось має бути на нашому язиці. Їжа, якісь ароматизовані напої, жуйки, цукерки – язик, язик, язик. Завжди шукає насолоди.
І почуття дотику. “О, це м’яка, мені подобається”. І це включає геніталії. Отже, це наші джерела задоволення, якщо ми думаємо, що ми тіло. І, звичайно ж, розум – шосте почуття, завжди розглядає це, думає про те задоволення, яке він отримає: «О, гарна їжа, гарна дівчина чи будь-що». Або обмірковує задоволення з минулого: «Так, це було чудово!» І він завжди задіяний у цьому світі задоволень. Він завжди подає якісь розумні ідеї, як отримати ще більше задоволення.