І, звичайно, є зворотня сторона цієї медалі – біль. І почуття так само задіяні у цій стороні. Є те, що не приносить задоволення почуттям. Те, на що мені не подобається дивитися: потворність – я не хочу це бачити, або звук, який не подобається, або поганий запах: «Ой», або те, що не смачно і таке інше. Отже, ми весь час між цими двома: задоволення і біль. Біжимо до задоволення і тікаємо від болю. І це та гра, в яку ми граємо в житті. Ми всі граємо ту саму гру. По-різному, можливо, трохи відрізняється тут і там, але в цілому – це та сама гра.
І чи працює це? Щодо чуттєвого задоволення, то – так, працює. Деякі люди скажуть: «Але в цьому світі є задоволення». Так, є стимулювання почуттів у цьому світі, але це не задоволення, у справжньому значенні слова. Тому що справжнє задоволення відбувається лише тоді, коли щаслива душа. А все це матеріальне задоволення ніяк не допомагає мені – душі, хоч би скільки прекрасної їжі я не їв. Я – духовна душа, не отримую від цього щастя. Скільки б кіно я не подивився, скільки нового одягу не купив або щоб це не було, скільки б я не виграв олімпійських медалей, якщо я спортсмен. Це не приносить мені задоволення.
Я читав про двох хлопців, які виграли золоті медалі. І вони казали: «Як це чудово – виграти золоту медаль. Стояти на подіумі та бути номер один. Але як це пригнічує після». Після того, як це закінчилося, така сильна депресія. Один казав, що він навіть думав про самогубство. Ось так – ой, здорово, ой – жахливо. Вгору-вниз, вгору-вниз, немає стійкості, є лише ці коливання. «Ой, здорово, життя таке гарне!» – “Ой!”. І це посилюють соціальні мережі, тому, що якщо я розташую щось, де я виглядатиму природно настільки добре, наскільки можу. Коли я перед камерою, я такий щасливий, намагаюсь бути дуже гарним. Деякі люди у соц. мережах такі гарні, що ви їх впізнати навіть не можете: А хто це? Я знаю цю людину, але вона виглядає зовсім не так. Я його стільки разів бачив, він зовсім не так виглядає». Ми намагаємося виглядати як тільки можна добре. Чому? Щоб ми сподобалися людям.
І все більше щастя людей залежить від того, скільки лайків вони отримають. Скільки свайпів вправо проведуть… І це так поверхово, так порожньо. Якщо я щось розміщу і не отримаю лайків, то я в депресії. Люди посилають стільки різних повідомлень таким різним людям: «Привіт, привіт, привіт». Чи тільки тому, що їм так подобаються ці люди або тому, що вони хочуть, щоб вони самі сподобалися цим людям, і ті на відповідь їм написали б теж «привіт». І тоді я почуватимуся добре. І все моє життя залежить від думки інших людей. І я намагаюся обдурити їх у тому, щоб їм сподобатися. Це божевілля. І тому зараз загалом у людей дедалі більше депресії, ніж будь-коли раніше. У багатьох випадках найчастіше з матеріальної точки зору життя легше.
І зазвичай людина не розуміє чому: «Чому? Чому це не працює? Я робив усе, що треба робити, щоб бути щасливим. І нещасливий». Розумієте? Чому це не працює? І вони не мають відповіді. І психіатр скаже: «Ну треба мислити позитивно, дивись на позитивний бік. Ти ж розважаєшся ось тут зараз – насолоджуйся цим моментом». І у них є всякі хитрощі для того, щоб так відрегулювати ваш розум і ваше ставлення, щоб ви були щасливі. І для когось це може якийсь короткий час попрацювати, але насправді не працює, бо це…