Перед тим, як почати, я завжди висловлюю повагу своїм духовним вчителям. І я хотів, щоб завжди було дуже ясно, що я говорю з рівня бхакті-йоги. Коли ми співали, було чудове відео на стіні. І як ми знаємо, по всьому світу подорожують фотографи, знімають найпрекрасніші вигляди і потім все це склеюють разом для нашої насолоди. І ми дивимось на них, і нас зачаровує ця краса: як чудово! І це справді так – немає питань.
Але цікаво, що у Бхагавад-гіті – це одне з основних писань, яке вивчаємо, писання йоги – є один розділ, який називається «Щедроти Абсолюту». У цьому розділі Верховний Господь описує чудові явища природи і як вони нагадують Його. І потім у якомусь місці Він каже: «Яка користь від цих пояснень? Вони всеодно лише маленька частинка Моїх щедрот». Щось найпрекрасніше, найдивовижніше, найвеличніше і приголомшливіше представляє лише маленьку частинку щедрот Абсолюту.
І медитація може поєднати нас із цим дивом, яке вище за будь-яке порівняння. Медитація дуже дивовижна у багатьох відношеннях і дуже цінна. І вона не тільки дивовижна, вона також потрібна, якщо ми хочемо, щоб у нас було повне життя.
Це знання ми дізнаємося із ведичних писань. Ми нічого не вигадуємо – це те, чим ми займаємось у матеріальному світі. Ми намагаємося весь час все вирахувати, придумати, потираємо голову. Але в духовному житті здобуття духовного знання зовсім інше: ми просто отримуємо цю Абсолютну Істину. Нам не потрібно нічого вираховувати, все вже дано. Все, що від нас вимагається, просто прийняти це від початку до кінця. Починаючи від самого початку, починаючи з того, хто ми, ми просто приймаємо це. Це можна довести логічно, це можна повністю пояснити, але загалом ми це приймаємо. З цього прийняття походить знання. І з самого початку до протилежного кінця, коли ми вже знаємо Верховного Господа, знаємо всі Його щедроти, всю Його славу, всю Його могутність і Його красу, ми також все це приймаємо.
Але реальність така, що наша сприйнятливість не дуже сильна: «Ой, ну не знаю, не знаю…» – ми не дуже сприйнятливі. Але за допомогою медитації ми стаємо все більш і більш сприйнятливими, що необхідно. Розумієте? Якщо ми не сприйнятливі, як зможемо дізнатися? Атеїсти кажуть: “Доведіть, доведіть, доведіть. Ви можете довести?” Тому вони атеїсти. Тому вони й не знають, і ніколи не зможуть дізнатися. Медитація пом’якшує нас, так би мовити. Наводить нас на більш високий рівень сприйнятливості та розуміння.
І в бхакті-йозі, ми не говоримо про мовчазну медитацію, ми говоримо про мантра-медитацію, про трансцендентний звук, який робить всю роботу. Чарівність, сила закладені у звуці. Чому? Тому що звук не відрізняється від самого Верховного Господа. Якщо Він всемогутній, немає нічого, що Він не міг би зробити, Його можливості незбагненні. І все це укладається в мантрі. Тоді мантри такі самі: неймовірні, незбагненні, здатні зробити все, що завгодно. У цьому вся цінність. Залежить не від нас, не ми це робимо. Роботу роблять мантри, а ми дозволяємо їм це зробити.
Знову ж таки, у нас не дуже добре виходить: ми не дозволяємо. “Ні”. По суті ми знаходимося в такому стані: «Ні, я хочу триматися від цього подалі. Дайте мені спокій, не чіпайте». І ми втрачаємо, таким чином, втрачаємо дуже багато. Нам потрібно постаратися перейти з такої свідомості, щоб ми були у більш сприйнятливому та піддатливому стані свідомості. І те, як цього можна досягти – це просто застосовувати мантри у своєму житті. Ось як це робиться. Люди мене питають: «Як я можу досягти чогось? Як я можу щось змінити? Як я можу щось зробити?» Начебто до цього потрібно докладати якихось розумових зусиль. Ні, сила полягає у мантрах – ось як. Ось як це робиться.
І це те, що ми сьогодні зробимо. Ми вивчимо, для тих з вас, хто вперше тут, хтось був уже багато разів, хтось уже двічі і таке інше. Але ми всі разом навчимося деяким мантрам та різним способам їх використання. А точніше можна сформулювати так: ми вивчимо різні способи, якими ми можемо дозволити мантрам увійти до нашого життя. І наша перша техніка буде дихання ГООРАНГА-НІТАЙГОР.
І перед тим, як перейти до цього, я хотів би пояснити один момент для тих, хто з цим не знайомий. Дуже коротко, але це дуже важливо. Ми – не наше матеріальне тіло. Коли ви дивитеся у дзеркало, ви не бачите себе. Ви не чоловік і не жінка, не росіянин, не американець, не одна з тих «етикеток», які ви можете носити. Ви не молодий, не старий – це не ви. Це не описує вас, це не представляє вас. Це ярлики, що приклеюються на мертві тіла. Ми – особистість, яка перебуває усередині тіла, духовна душа, дух. Ми – духовна енергія, нематеріальна енергія. Тіло матеріальне, але ми – ні, ми – дух. Ми, найдрібніша іскорка духовної енергії, вічні. Ми ніколи не починаємося і ніколи не закінчуємось. Для душі немає ні народження, ні смерті. Ми не народжуємось і не вмираємо – це все пов’язане лише з тілами. З фізичним та ментальним тілами, які не являються нами.
Нам потрібно почати намагатися все це розуміти і дедалі більше діяти на рівні вічності. Одна учениця мого духовного вчителя… вона мала дуже великий підйом у житті, і це завжди впливає на нас більше, ніж на інших. Якось вона мала дуже великі труднощі. І духовний вчитель сказав їй тоді дуже коротку фразу: “Зосереджуйся на вічному, а не на тимчасовому”. Просто. Це все тому, що в неї вже було розуміння. Вона знала, що таке вічне, а що ні. Їй не треба було дві години пояснювати, про що йдеться. І все. “Зосередься на вічному, а не на тимчасовому”. Суть у тому, що нам потрібно все більше і більше намагатися зосередитись на вічному. В той час, як весь світ навколо нас є тимчасовий. І це те, що нас тримає тут, це те, на чому ми зосереджені. Це представляє все наше життя – тимчасове. Але коли ми маємо знання і коли ми маємо допомогу мантр, ми можемо все більше і більше переносити фокус на вічне. І почати зосереджуватися на нашому справжньому житті та на наших взаєминах із Верховним Господом.