Перш ніж розпочати обговорення йоги, я хотів би висловити повагу своїм духовним вчителям. Ця лекція є дуже об’ємною. Тож вона потребує певної уваги. Тому ми сподіваємося, що ви не розмовлятимете і не відволікатимете один одного.
Вся ця інформація виходить із Ведичних священних писань. Веди – це дуже давні писання. Вони були записані п’ять тисяч років тому. Але саме це знання вічне. Тому перед тим, як було записано, воно передавалася з вуст в уста від одного досконалого вчителя до іншого. І такий ланцюг духовних вчителів називається парампара чи ланцюг учнівської послідовності. І ми належимо до парампари, яка називається Брахма-сампрадая. І ми почуваємося дуже щасливими, що можемо отримувати знання з цього ланцюга. І тому, сказавши це, стає очевидним, що це не моя думка. Я тут сьогодні не для того, щоб висловити свою думку про йогу. Я лише передаю цю вічну науку.
Сьогодні у світі йога дуже популярна. Багато людей зацікавлені, це показує хоча б те, що ви сьогодні прийшли сюди. І коли ми думаємо про йогу, ми, як правило, думаємо про невелику частину йоги. Ми бачимо когось, що стоїть на голові, або розтягується, згинається, вивертається. І, як я сказав, це одна частина йоги, але є набагато більше. Це те, що ми зробимо сьогодні, ми надамо вам загальний огляд йоги. Існують різні шляхи йоги. І різні шляхи ведуть у різні місця. Так що, так само ми обговоримо, куди ми йдемо, слідуючи певним шляхом.
Перш ніж зрозуміти йогу, нам потрібно зрозуміти слово йога. Що означає слово “йога”? Насправді «йога» означає союз. І слід розуміти, союз кого. Це означає, що індивідуальна особистість досягає союзу з абсолютною істиною. Це подорож стану, коли ми відокремлені, до стану, коли ми об’єднані.
Усі вчення йоги починаються з інформації про нас. Хто ми? Ми станемо з’єднаними, але хто ми? І у Ведах говориться, що нам потрібно поставити собі це питання – хто я. Але, на жаль, ми майже ніколи не ставимо собі це питання. Тому що ми вважаємо, що ми знаємо відповідь. Всі ми маємо те, з чим ми ототожнюємо себе. Це у нас все життя. Це у нас в розумі, це у нас на устах, і ми навіть носимо це у своїй кишені. Це означає, що я думаю про себе, те, що говорю іншим про себе, і я можу довести це: ось мій паспорт, ось мої документи. І ми приймаємо це, і також це приймають всі інші.
Але чи справді це ми? При ближчому розгляді ми виявимо, що це не більш ніж набір етикеток. І такий процес отримання етикеток починається від народження. Тож усі з нас, які тут сидять, у момент народження отримали одну з двох етикеток: чоловік або жінка. І ми досі себе так ототожнюємо: я чоловік чи жінка. І, звичайно, ми маємо ще етикетку, згідно з нашою расою – білий, чорний, і нашої національності – я росіянин, я американець, я німець, і потім наше ототожнення з сім’єю – ми належимо цій родині. І насправді, це настільки сильно, що щодня одна людина вбиває іншу лише тому, що в неї інша етикетка. І це лише початок. Багато етикеток приходить і йде протягом усього нашого життя. У момент народження ми також відомі як немовлята, потім діти. Ми йдемо до школи і тепер ми – учні, через кілька років ми відомі як підлітки, і нарешті – дорослі. Ми отримуємо якусь професію та стаємо відомими відповідно – доктор, адвокат, секретар, медсестра. Потім ми одружуємося і негайно ми стаємо чоловіком або дружиною, пізніше у нас з’являється дитина і тепер ми – мати або батько, через кілька років – бабуся, дідусь. І це те, як ми бачимо себе, це – я. І так триває доти, доки не отримуємо останню етикетку – мертвий.
Але знову ж таки, розглянувши ближче, ми можемо побачити, що все це стосується матеріального тіла. Звичайно ж, тіло – чоловіче чи жіноче, чорне чи біле, молоде чи старе, хоч би яким воно було, це правда. Але питання в тому: чи це ми? Щодня ми здійснюємо паломництво до дзеркала, щоб подивитися як ми виглядаємо. Іноді ми дуже засмучені. Але ми повертаємося наступного дня, щоб подивитися, чи не відбулося якихось покращень. Але чи справді ми бачимо там себе? Тож питання таке: чи я є цим матеріальним тілом?
Якщо ми хочемо отримати найавторитетнішу відповідь, нам потрібно звернутися до священних писань цього світу. Це може бути будь-яке писання – Біблія, Коран, Бхагават-Гіта – вони всі говорять нам ту саму істину. Звідти ми можемо дізнатися, ні, ми не є матеріальним тілом. Але це сучасний світ. І дуже рідко люди звертаються до писань із метою з’ясувати істину.
Але ми приймаємо висновки вчених. Нам подобаються вчені, бо вони все доводять. Як не дивно в цій ситуації вчені довели у своїх лабораторіях, що ми не є матеріальним тілом. Вони довели, що в людському тілі немає жодної клітини, яка жила б довше ніж п’ять років. І деякі клітини живуть дуже коротке життя. Наприклад, клітини внутрішніх стінок шлунка живуть лише п’ять днів; клітини шкіри живуть один місяць; клітини печінки – шість тижнів. Але протягом п’яти років змінюється все. Тобто, якщо я дивлюся на свою фотографію, зроблену десять років тому, то очі на фотографії відрізняються від очей, якими я дивлюся на фотографію, це не ті самі очі. І згідно з такою формулою вчених, якщо мені 35 років, значить, у мене було сім різних тіл. Але ми знаємо, що ми не сім різних людей. Кожний знає я це все ще я. Тому фактор, що змінюється – це матеріальне тіло, постійний фактор – це ми. Тож ми не є цим матеріальним тілом.
І в цей момент деякі люди починають медитувати, заглядати всередину, щоб з’ясувати, хто вони насправді. І коли ми зазираємо усередину, що ми виявляємо? Емоції, бажання, почуття, воля… все це дуже справжнє, тож легко дійти висновку – ось, хто я, насправді. Може, ми навіть переживали щось, що посилює це. Наприклад, ми дуже засмучені емоційно, ми розуміємо, що коли люди дивляться на нас, вони не бачать нас, все, що вони бачать, це зовнішня оболонка. Може, ми почуваємося дуже самотньо. Ми можемо навіть сказати – ніхто мене насправді не знає. Але це потрібно звірити з писаннями, особливо з ведичними писаннями, оскільки вони дуже докладні у цьому знанні. І якщо ми так зробимо, то виявимо, що зробили ще одну помилку. Тому що це так само – не ми. Насправді це ще одне матеріальне тіло. Воно називається тонке ментальне тіло. Іноді воно називається астральне тіло. Можливо, ви чули про астральне тіло. Отже, насправді ми маємо два тіла. Грубе фізичне тіло та тонке ментальне тіло, як два шари одягу – нижній шар та верхній.
Але ж хто ми? Знову ж таки звертаючись до Ведів, ми дізнаємося, що ми відносимся до іншої категорії енергії. Усе є енергія. Наші тіла – це матеріальна енергія. Але ми дізнаємося, що ми є духовною енергією. Також ми дізнаємося, що ми є крихітною іскрою духовної енергії.
Ми дізнаємося, що матеріальна енергія є тимчасовою, і це легко побачити. Ми дуже добре знаємо, що наші тіла є тимчасовими. Так добре, що навіть говорити про це не хочемо. “Давай, про це не говорити!” Але навіть постійніші речі, як ця будівля, – поверніться через тисячу років… «А де ж була ця лекція?» …дуже тимчасові. Але ми дізнаємося, що дух вічний. «Вічний» означає – немає початку, немає кінця. Тож ми вічні.
Також ми дізнаємося, що матеріальна енергія не жива. І знову ж таки це легко побачити. Цей стіл, цей мікрофон – у них немає життя. Але ми дізнаємося, що дух – це саме життя. Немає такого поняття як «жива матерія», немає такого поняття як «мертвий дух». Тому ми – сила життя в тілі. Доки ми присутні в тілі, тіло називається живим. Але насправді – це не правда. Тіло мертве, ми живі. І це стає очевидним у момент смерті. У момент смерті ми залишаємо тіло. І в цей час тіло виявляє свою справжню природу. Воно навіть не може сидіти на стільці, падає на підлогу. Тож ми – сила життя в тілі.
Той, хто я насправді – це духовна душа. Духовна означає, що ми духовні по суті, душа означає, що ми – вічна духовна іскра. Ми ніколи не стаємо кимось іншим. Ми ніколи не перестаємо існувати. Для деяких людей це дуже розчаровує новина: Що? Я завжди буду собою? Я думав, це скоро закінчиться! Але це ніколи не скінчиться. Але якщо ми дізнаємося істину про життя, це виявиться чудовою новиною. І далі ми дізнаємося, що ми частинка Верховної Душі. Є Верховна Душа, Всевишній, від якого ми всі походимо. Ми відомі як атма, а Верховна Душа – параматма.
Розуміючи це, ми можемо почати обговорювати та зрозуміти йогу. І знову ж таки, слово «йога» означає союз. Союз, про яку тут говориться, це союз між нами – духовною душею – та Верховною душею, Всевишнього, від якого ми всі походимо.
Існують різні шляхи йоги, які ведуть нас до різних аспектів Абсолютної Істини. Отже, йога – це подорож душі, яка повертає нас назад у союз із Абсолютом. Отже, ми почали з самого низу – з того, хто ми, і тепер ми підемо нагору. І ми обговоримо цю подорож.